Кліматичні зміни сприяють посиленню циклонів і тайфунів: які відкриття зробили науковці та чи є загроза для України

РБК-Україна розповідає, що про це відомо та чи варто українцям бити на сполох.

Фахівці з наукового співробітництва World Weather Attribution (WWA), які займаються дослідженням атрибуції екстремальних явищ та оцінкою впливу кліматичних змін на такі метеорологічні події, як хвилі спеки, посухи та шторми, підтвердили зв’язок між зміною клімату на Землі та інтенсивністю тропічних циклонів і тайфунів.

Як приклад дослідники звернули увагу на недавній катастрофічний тайфун "Гемі", який у кінці липня 2024 року приніс із собою потужні вітри зі швидкістю до 233 км/год та інтенсивні опади в окремі райони Південно-Східної Азії, включаючи північні частини Філіппін, Тайвань та китайську провінцію Хунань.

Цей тайфун можна було прирівняти до урагану 4 категорії з 5 можливих.

Він залишив по собі десятки загиблих і тисячі поранених. Сотні тисяч людей змушені були залишити свої домівки.

Надзвичайно інтенсивні опади та потужні вітри призвели до повеней, зсувів ґрунту, селевих потоків, масштабних збоїв у постачанні електроенергії та нанесли значну шкоду інфраструктурі й аграрному сектору.

Сукупні опади за добу в період з 22 по 28 липня в регіонах, які зазнали впливу "Гемі" (інфографіка: worldweatherattribution.org)

Згідно з дослідженнями науковців, поточний клімат, який вже підвищився на 1,2 градуса за Цельсієм через спалювання викопного палива людьми, продовжує змінюватися. При цьому явище "Гемі" було підсилене саме внаслідок глобального потепління.

За даними метеорологів, зараз спостерігаються значні опади, подібні до тих, що приніс шторм "Гемі".

Для визначення впливу зміни клімату на "життєвий цикл" тропічних циклонів, науковці об'єднали існуючі спостереження з кліматичними моделями.

У результаті вони виявили: якщо світ продовжуватиме спалювати викопне паливо, спричиняючи глобальне потепління на 2°C вище доіндустріального рівня (1850-1900 рр.), ймовірність руйнівних тайфунів у цих регіонах стане на 30-50% більшою.

У тексті обговорюється, як антропогенні зміни клімату створюють більш сприятливі умови для формування тайфунів, а також призводять до збільшення інтенсивності опадів і сили вітру.

Такі аномальні тенденції пояснюються в основному підвищенням температури океану, адже коли його поверхня нагрівається, збільшується також і температура повітря над ним. У результаті волога переноситься на велику висоту (формуючи хмари) та залишає під собою зону низького тиску (що спричиняє надходження у цю локацію більшої кількості повітря).

Внаслідок цього формуються грози, які при слабкому вітрі можуть переростати у тайфуни.

Попри те, що загальна кількість ураганів не обов'язково збільшується, ті, які виникають, стають все більш руйнівними, спричиняючи інтенсивніші дощі та потужніші штормові хвилі.

Отже, області, де зароджуються й пересуваються тропічні циклони, з часом можуть зазнавати ще більшого впливу негоди.

Циклони - це області зниженого тиску діаметром від близько 100 км до 3000 км з мінімальним значенням у центрі та замкнутими ізобарами (лініями на карті, що сполучають місця з однаковим атмосферним тиском).

Вони являють собою атмосферні вихори з рухом повітряних мас.

Циклон (ілюстрація: meteo.gov.ua)

Циклони утворюються безперервно та природним шляхом завдяки обертанню Землі, викликаному дією так званої сили Коріоліса, яка є однією з інерційних сил. У серцевині цього масштабного повітряного вихору повітря піднімається, охолоджується та розтікається на висоті.

Погода, що типова для циклонів:

Переважно циклони рухаються з заходу на схід, і цей рух спричинений раптовими змінами атмосферного тиску, вітру, температури та вологості повітря.

Тайфуни є специфічним типом тропічних циклонів, характерним для північно-західної частини Тихого океану, зокрема поблизу Філіппінських островів та в зоні Південнокитайського моря. У той час як у північній Атлантиці ці явища називають ураганами, в південній частині Тихого океану та в Індійському океані їх іменують циклонами.

Тайфуни виникають через порушення стійкості пасатів і супроводжуються потужними зливами та вітрами (з максимальною постійною швидкістю вітру, що перевищує 119 км на годину в районі їх епіцентрів). Вони можуть ставати причиною значних руйнувань на суходолі та хвилювань на морі.

Рухаються тайфуни найчастіше по периферії тихоокеанського субтропічного антициклону - спочатку на захід і південний захід. На широті близько 20-30° вони можуть змінювати свій напрям на північний схід і досягати берегів Японії, Китаю, Кореї. Інколи, трансформуючись у позатропічні циклони, досягають навіть Камчатки.