"Мені не надали жодної медичної підтримки. Поліцейські також поводилися зі мною, як з людиною, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння."
У місті Сміла Черкаської області місцевий злочинець Вадим Долотенко влаштував напад на ветерана Сил спеціальних операцій Анатолія Гончаренка прямо посеред дня. Він жорстоко побив його та, погрожуючи, змусив записати відео з публічними вибаченнями. Протягом кількох днів поліція не реагувала на цю ситуацію.
3 вересня на трасі поблизу села Ротмістрівка, що розташоване всього за кілька кілометрів від Сміли, відбулася суперечка між батьком ветерана Анатолія Гончаренка та колишнім боксером Вадимом Долотенком через порушення правил дорожнього руху. Батько ветерана повідомив сину про конфлікт, і Анатолій, щоб пришвидшити зустріч з Долотенком, зняв номерний знак з його автомобіля. Крім того, він опублікував пост у соціальних мережах, звертаючись по допомогу в ідентифікації власника авто.
Невдовзі на місці подій з'явився Вадим Долотенко, супроводжуваний кількома великими молодиками. Він вдарив ветерана двічі, а коли той впав, один із його супутників вдарив Гончаренка ще раз. Однак нападники не обмежилися лише фізичним насильством: згодом вони зателефонували і, погрожуючи, змусили колишнього бійця ССО записати відео з вибаченнями.
Изображение: телеграм-канал 18000 (А что происходит в Черкассах?) Вадим Долотенко
Місцева поліція не відкривала кримінального провадження, посилаючись на те, що потерпілий не написав заяви на нападників. Лише 10 вересня після суспільного розголосу керівник пресслужби Черкаської поліції Зоя Вовк повідомила, що кримінальне провадження відкрили.
З Анатолієм Гончаренком зустрічаємося в кафе на набережній річки Тясмин у Смілі. Чоловік у темній футболці й шортах. На лівій руці -- татуювання. На обличчі під правим оком -- світло-жовтий синець.
Фото: Юрій Стригун Анатолій Гончаренко
-- На початку війни я був у місцевій теробороні, потім служив у полку Сил спеціальних операцій. Згодом демобілізувався через проблеми зі здоров'ям у батьків. Третього вересня батько їхав старим автомобілем "жигуль-копійка" із Ротмістрівки. Його крейсерська швидкість -- 35 кілометрів за годину. Це не сподобалося водію "хюндая", що рухався за ним. Долотенко, який був за кермом, нахамив батькові. Потім догнав, порівнявся й продовжив образи. Батько зателефонував мені. Я знайшов авто, відкрутив номер і виклав його фото у Facebook. З'явився Долотенко в супроводі компанії. Цих людей я ніколи не бачив і не знав, хто вони. Вадим почав розмову зі мною з брудних погроз. Сказав, що насправді я ніякий не військовий, а гниль. Натомість він справжній волонтер. Двічі вдарив мене. При кожному падінні я майже непритомнів і дуже важко зводився на ноги. Під час нападу один із цих чоловіків тримав гранату в руці, яку потім сховав у машину. Основна претензія нападників -- я засвітив їхній автомобіль і тепер маю викупити його завтра за 5 тисяч доларів. За кожен день затримки -- ще 5 тисяч доларів. Згодом Долотенко перетелефонував і наказав записати відео з вибаченнями. Я дуже боявся за життя батьків і виконав його прохання.
За словами Гончаренка, поліцейських не було під час побиття, але згодом правоохоронці бачили й чули погрози на його адресу.
Нападники стверджували, що я в стані алкогольного сп'яніння, і бригада швидкої допомоги відповідно відреагувала. Вони почали запитувати про мою дату народження, але в голові у мене крутилося лише 2011 рік. Лише після того, як мені дали води, стало трохи легше. Я зміг зібрати свої думки і пояснити, що сталося. Мені не надали жодної медичної допомоги. Поліція також ставилася до мене, як до п'яного, незважаючи на наявність синця під оком. Обшук автомобілів нападників навіть не спало їм на думку. Я залишився вражений реакцією суспільства на мій випадок – сподівався, що це все швидко забудеться і винні залишаться без покарання.
Місцева репортерка Анна Шатна познайомилася з Анатолієм Гончаренком на початку масштабної агресії.
Фото: Юрій Стригун Анна Шатна
Коли я вперше побачила відео його побиття, це вразило мене до глибини душі. Я чула негативні відгуки про Долотенка та його компанію, але конкретних доказів у мене не було. Мене обурює, коли його називають кримінальним авторитетом. Насправді, він не є ніяким авторитетом — це просто маргінал у їхній ієрархії, який звик вирішувати свої проблеми силою. Начальник Смілянської поліції Микола Заровний, коли ми організували акцію протесту біля його відомства, запевняв, що без заяви потерпілого не можна розпочати кримінальне провадження. Але варто було лише заговорити суспільству, як причини для дій одразу ж знайшлися. Дивно, але місцеві блогери почали публікувати матеріали в соцмережах, де всіляко захищали нападників і принижували жертву.
Військовослужбовець Владислав Овчаренко характеризує Анатолія Гончаренка як людину великої мужності.
-- Ми воювали поруч, на відстані 400 метрів аж до останніх днів Бахмута. Нас вивели в Іванівку, і я візуально спостерігав, що росіяни робили з багатоповерхівками, де ще тримав оборону підрозділ Анатолія. Мені страшно було туди дивитися, а Толя з підрозділом трималися і вийшли звідти останніми.
Колишній смілянин Ілля Слободяник, який нині живе в Естонії, мав конфлікт з Долотенком ще кілька років тому.
Долотенко — всього лише незначна фігура в океані організованої злочинності Сміли, — повідомляє по телефону. — Поліція тут уже давно об'єдналася з злочинцями, які залякали населення. Його безглузде бажання привернути до себе увагу через гучні акти насильства і ще більш резонансні вимоги вибачень свідчить про те, що Вадим далеко не найкмітливіший у цій ієрархії.
У 2017-2018 роках Долотенко разом із друзями здійснив два напади на Слободяника.
Зображення: Юрій Стригун. На ньому колишній секретар міської ради Федоренко разом зі своїм сином Віталієм. У фоні, позаду секретаря, можна побачити Вадима Долотенка.
Мій перший конфлікт з цими злочинцями стався ще в 2017 році. Тоді я був активним жителем Сміли, який прагнув змінити життя в місті на краще. Разом із друзями ми займалися очищенням річки та ставків, працювали над поліпшенням екології та намагалися створити комфортні умови для мешканців. Одного разу я звернув увагу на діяльність секретаря міськради Віктора Федоренка, який безсоромно виписував собі премії у 600 %, і ніхто, здавалося, не реагував на це. Я вирішив виступити проти нього публічно. Спочатку він просто знущався з мене, навіть жартома радив звертатися до поліції. Але коли справа дійшла до суду, і він програв справу про розмір премії, він вирішив помститися. 17 вересня 2017 року його син Віталій разом із Вадимом Долотенком напали на мене на вулиці вночі й побили. Вони погрожували, що вживатимуть серйозніші заходи, якщо я не зупиню свої дії. Через півроку, коли я вже був членом виконкому, Долотенко знову напав на мене просто в центрі міста, завдавши мені серйозних травм: зламав ніс і вибив зуби. Я провів три тижні в лікарні.
Незважаючи на всі зусилля змусити правоохоронців розпочати кримінальне провадження у зв'язку з випадком побиття та погрозами, підкріпленими аудіозаписами, поліція вперто ігнорувала цю справу, і обвинувачення проти Долотенка так і не було висунуто. Цей процес тривав два роки, і лише завдяки зусиллям столичної прокуратури вдалося дійти до стадії підозри. Судові засідання затягнулися, супроводжуючись численними перенесеннями, поки через рік суддя не закрив справу через сплив терміну давності. Після цього я знову намагався відновити розслідування.
Зоя Вовк, очільниця пресслужби Черкаської поліції, підтвердила інформацію про відкриття справи щодо побиття Слободяника. Вона зазначила, що досудове розслідування вже завершено, і справу передано до суду для подальшого розгляду.
Фото: Юрій Стригун Анатолій Терещенко
Побратим Гончаренка з підрозділів спеціальних операцій Анатолій Терещенко зазначає, що в Смілі ситуація з владою залишається фактично незмінною.
-- Одна з проблем Сміли -- толерування в зросійщеному місті всіляких покидьків й обрання до влади політичних перевертнів і пристосуванців. Представники смілянської влади спочатку були членами Партії регіонів, потім представляли Блок Петра Порошенка, а зараз усі -- "слуги народу". Вивіски змінюються, а люди ті самі. Вадим Долотенко та його кореші показово позиціонували себе як прихильники АУЕ (російська кримінальна субкультура).
На подію відреагував лідер фракції "Слуга народу" Давид Арахамія:
Цей інцидент повинен бути під пильним наглядом міністра внутрішніх справ та генерального прокурора. Я надіслав офіційні запити до обох посадовців і звернувся до відповідного комітету для моніторингу ситуації.
Изображение: Макс Требухов, Давид Арахамия
Дмитро Кухарчук, майор Збройних сил України та командир Другого штурмового батальйону Третьої штурмової бригади, який родом з Черкас, заснував фонд для збору коштів з метою покарання Долотенка. За один день вдалося зібрати більше 239 тисяч гривень.
-- Виконавець найяскравішого покарання отримає все. Не вірю, що не знайдуться "невідомі патріоти", які проявлять характер, харизму й інтелект для досягнення гармонії в суспільстві. Акція розповсюджується в тому числі на місця позбавлення волі, -- написав Кухарчук.
10 вересня правоохоронці оголосили про вручення підозри батькові Вадима Долотенка, оскільки сам злочинець уникав затримання. Вже наступного дня поліція змогла затримати його в одному з готелів регіону. Під час допиту Долотенко на камеру висловив свою повагу до української армії та народу.
