Залякування, примусові дії та тиск: міжнародні спостерігачі звернули увагу на численні порушення, що мали місце під час виборчого процесу в Грузії.

Парламентські вибори в Грузії відбулися на фоні значної соціальної поляризації, суперечливих виборчих заяв та численних випадків тиску на виборців. У процесі голосування було зафіксовано ряд правопорушень, серед яких насильство стосовно опозиційних діячів, залякування виборців, дискредитація спостережних груп та неналежне використання адміністративних ресурсів.

У заяві міжнародних спостерігачів зазначено, що до складу місії увійшло 529 представників з 42 країн. Серед них були 380 експертів БДІПЛ, 60 парламентарів та співробітників Парламентської асамблеї ОБСЄ, а також делегати з ПАРЄ, Парламентської асамблеї НАТО та Європейського парламенту.

Спільна місія виявила посилення політичних протиріч і суттєвий фінансовий дисбаланс на користь правлячої партії, що призвело до нерівних умов для проведення виборів.

Перед виборами громадські організації вказували на негативний вплив "закону про прозорість іноземного впливу", що включає випадки стигматизації, нападу та залякування. Спостерігачі зазначили, що ці фактори, разом із можливими санкціями за недотримання закону, вплинули на їхню можливість діяти в умовах без зайвого тиску.

"Невідповідність у розподілі фінансових ресурсів, напружена обстановка під час виборчої кампанії та останні зміни в законодавстві стали причинами серйозного занепокоєння протягом всього виборчого процесу", - зазначив Паскаль Алізард, спеціальний координатор та керівник місії короткострокових спостерігачів ОБСЄ.

Голова делегації ПАРЄ Юліан Булай зазначив, що ці вибори характеризувалися "високою політичною та медійною поляризацією, ворожою риторикою на адресу опозиції та громадянського суспільства, а також значним антагонізмом до президентської посади". Він також звернув увагу на випадки підкупу виборців, поширений тиск та організоване залякування з боку партій, особливо в сільських районах. За словами Булая, все це викликає серйозне занепокоєння щодо умов проведення виборів, зокрема нерівності правил, що підриває довіру до їхніх результатів.

Спостерігачі зазначили, що виборчий день в цілому пройшов з належною організацією з процедурної точки зору, проте його супроводжувала напружена атмосфера. Неодноразово порушувалася таємниця голосування, а також надходили повідомлення про залякування та тиск на виборців. Додатково, спостерігачі вказали на тиск, який здійснювався на працівників державного сектору та інші категорії населення, що викликає обґрунтовані побоювання стосовно можливості виборців голосувати без страху перед можливими репресіями.

"Ми продовжуємо висловлювати глибоке занепокоєння щодо відступу демократії в Грузії. Проведення вчорашніх виборів, на жаль, є тому підтвердженням", - заявив Антоніо Лопес-Істуріс Вайт, голова делегації Європарламенту.

"Ми будемо уважно спостерігати за розвитком подій у Грузії, щоб дізнатися, чи новий уряд зможе адаптуватися до європейських цінностей і стандартів, а також змінити негативні тренди, які спостерігалися останнім часом," - зазначив він.

Раніше повідомлялося, що Центральна виборча комісія Грузії оголосила про тріумф правлячої партії "Грузинська мрія" на парламентських виборах, які пройшли 26 жовтня. Ця проросійська політична сила, що наразі перебуває при владі, отримала 54,08% голосів виборців. Ці результати, отримані після обробки 99,65% виборчих бюлетенів, були оприлюднені на офіційному сайті ЦВК Грузії. Однак опозиційні партії в країні висловили своє незадоволення і заявили, що не визнають ці результати.

Нагадаємо, напередодні у Грузії відбулися вибори до парламенту. Їх у країні багато хто називав найважливішими за часи незалежності країни, адже вибір де-факто стоїть між європейською інтеграцією та залежністю від Росії.