Вийшов у світ п’ятий випуск науково-популярного журналу "Світогляд" за вересень-жовтень 2024 року.
Вийшов у світ п'ятий випуск науково-популярного журналу "Світогляд" за вересень-жовтень 2024 року. Це видання підготовлено Національною академією наук України у співпраці з Головною астрономічною обсерваторією НАН України.
У вступі до випуску головний редактор журналу, академік НАН України Ярослав Яцків, висловлює свої міркування щодо майбутнього України: "УКРАЇНА ІСНУВАЛА, ІСНУЄ І БУДЕ ІСНУВАТИ!".
Доктор історичних наук Станіслав Кульчицький, представник Інституту історії України НАН України в Києві, у своїй статті "РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКЕ ПРОТИСТОЯННЯ ЯК ЕКЗИСТЕНЦІЙНА ВІЙНА" робить висновок про те, що конфлікт між Росією та Україною, який триває з дореволюційних часів через радянську епоху до сучасності, перетворився на явну екзистенційну війну. Цей конфлікт досяг свого піку у формі "гібридної" війни, що розпочалася у 2014 році, та повномасштабної агресії з лютого 2022 року. Виявилося, що метою цієї війни є знищення української незалежності, спотворення національної ідентичності українського народу, заперечення їхнього права на існування, а також фактичне фізичне і ментальне знищення українців.
Марія Лобанова та Наталія Калашнікова з Одеського археологічного музею НАН України в Одесі розкривають тему "РОБОТА ОДЕСЬКОГО АРХЕОЛОГІЧНОГО МУЗЕЮ НАН УКРАЇНИ В УМОВАХ ПОВНОМАСШТАБНОЇ ВІЙНИ". Війна негативно позначається на археологічній спадщині України, зокрема в Одеській області. Багато ініціатив, які реалізовувалися до початку конфлікту, зараз призупинені, а об'єкти культурної спадщини, що перебувають у зонах бойових дій, зазнають значних руйнувань. Досліджуйте, які заходи вживає Одеський археологічний музей для збереження своїх колекцій.
"МІЖНАРОДНА КОНФЕРЕНЦІЯ "АРХЕОЛОГІЯ, МУЗЕЄЗНАВСТВО ТА ПАМ'ЯТКОЗНАВСТВО В СИСТЕМІ ОСВІТИ І НАУКИ": ЯК ВИКЛИКИ ВОЄННОГО ЧАСУ ФОРМУЮТЬ НОВІ ПІДХОДИ" - інформація від аспірантки Національного університету "Києво-Могилянська академія" Олександри Іванової (м. Київ). Цього разу конференція, яка відбувається кожні п'ять років, мала подвійний ювілей. Вона була присвячена 80-річчю кафедри археології та музеєзнавства і 190-річчю Київського національного університету (КНУ) імені Тараса Шевченка. Але, попри святковий привід, у цьому році виповнилось і 10 років від початку вторгнення рф в Україну. Саме це і визначило головну проблематику конференції та було основним лейтмотивом кожної з її тематичних секцій.
Карітас Ольштинсько-Ґданської єпархії УГКЦ з початку повномасштабного вторгнення Росії активно надає допомогу тим, хто постраждав від війни. На сторінках "Світогляду" ви знайдете інформацію про "НАЙВАЖЛИВІШІ ІНІЦІАТИВИ КАРІТАСУ ОЛЬШТИНСЬКОЇ І ҐДАНСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ В ПОЛЬЩІ З МОМЕНТУ ПОЧАТКУ АГРЕСІЇ".
Делегація Німецького електронного синхротрону Deutsche Elektronen-Synchrotron (DESY) 1-2 жовтня 2024 року відвідала Київ. Про зустрічі делегації DESY з українськими вченими і студентами та про напрями співпраці з установами НАН України розповідають у статті "ВІЗИТ ДЕЛЕГАЦІЇ DESY В КИЇВ" студентка 1-го курсу магістратури фізичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка Олена Пастовень (м. Київ) та член-кореспондент НАН України Ірина Вавилова (ГАО НАН України, м. Київ.)
Часом наукова "атмосфера" знаходиться у стані підвищеної уваги до певних суто наукових проблем - вважає академік НАН України Вадим Локтєв (Відділення фізики і астрономії НАН України, м. Київ), і виносить на суд читачів питання: "ЧИ СПРИЯЄ НАУЦІ НАДМІРНЕ ПОЖВАВЛЕННЯ НАВКОЛО НАУКОВИХ ПОДІЙ?"
Пропонуємо вашій увазі список "ЛАУРЕАТІВ НОБЕЛІВСЬКОЇ ПРЕМІЇ 2024 РОКУ У СФЕРАХ МЕДИЦИНИ І ФІЗІОЛОГІЇ, ФІЗИКИ ТА ХІМІЇ".
До 125-річчя з моменту заснування Міжнародної служби широт академік НАН України Ярослав Яцків (Головна астрономічна обсерваторія НАН України, м. Київ) підготував захоплюючий матеріал під назвою "ІСТОРІЯ ВІДКРИТТЯ РУХУ ЗЕМНИХ ПОЛЮСІВ".
Богдан-Ігор Антонич - один із найзагадковіших українських письменників початку ХХ століття. Філософ-модерніст, язичник і християнин у поезії Антонич був заборонений у радянській час як аполітичний поет-містик. Кандидат філологічних наук Олеся Пономаренко (Національний музей Тараса Шевченка, м. Київ) до 115-річчя від дня народження поета досліджує "СВІТ ЛЕМКІВСЬКОГО ПОЕТА БОГДАНА-ІГОРЯ АНТОНИЧА" і порівнює "СУГОЛОССЯ МОТИВІВ ПОЕТА БОГДАНА-ІГОРА АНТОНИЧА ТА ХУДОЖНИКА ОЛЕКСІЯ ПОТАПЕНКА". Картини Потапенка представлені з виставки у Національному музеї Тараса Шевченка.
Ім'я видатного вченого, патріота та гуманіста Володимира Науменка тривалий час залишалося в забутті - про нього немає жодної згадки ані в Українській радянській енциклопедії (УРЕ), ані в інших довідкових виданнях. Доктор фізико-математичних наук Василь Шендеровський спільно з Оленою Полевецькою з Інституту фізики НАН України у Києві підготували статтю, присвячену життю та творчості цього видатного культурного діяча кінця ХІХ - початку ХХ століття: "ВОЛОДИМИР НАУМЕНКО - МІНІСТР ОСВІТИ В УРЯДІ СКОРОПАДСЬКОГО".
**Полтавщина: Відомі постаті. Іван Стешенко - діяч суспільства.** Академік НАН України Ярослав Яцків представляє читачам книгу "Іван Стешенко. Твори. Переклади. Вибране листування", упорядковану Г.В. Титаренком, який також написав біографічний нарис про Стешенка, а післямову підготувала Г.А. Александрова. Це видання, що вийшло у Полтаві у 2013 році на 628 сторінках, присвячене 150-річчю з дня народження Івана Стешенка — видатного організатора української національної освіти та першого міністра освіти в незалежній Україні, який обіймав цю посаду в уряді Центральної Ради.
"ЮВІЛЕЙ". Івану Олексійовичу Дичку, колишньому працівникові Полтавської гравіметричної обсерваторії виповнилось 90 років. Брат ювіляра Григорій Дичко, рідні, друзі і знайомі щиро вітають його з ювілеєм. Лист-привітання "ІВАН ДИЧКО. ГЕОФІЗИК-ПОЕТ" надіслала до редакції журналу "Світогляд" Інда Глаголєва (ГАО НАН України, м. Київ).
Костянтин Буркут, кандидат філологічних наук з Відділення літератури, мови та мистецтвознавства НАН України в Києві, на власному досвіді побував у "ПОДОРОЖІ НА ЗАХІДНУ КІРОВОГРАДЩИНУ" та поділився своїми враженнями про дерев'яну церкву святого Пречистенства, розташовану в селі Ятрань.
Про "ДЕРЕВ'ЯНІ ХРАМИ УКРАЇНИ: ШЕДЕВРИ НАРОДНИХ ЗОДЧИХ" пише мистецтвознавиця Олена Шапіро з Києва. За часів масового атеїзму, що поширювався більшовицькою владою, українська сакральна архітектура зазнала значних руйнувань, що підкреслює важливість збереження хоча б частини нашої культурної спадщини. Внаслідок агресії Росії з 24 лютого 2022 року до 24 серпня 2024 року, за даними проєкту "Релігія в огні", було знищено понад 350 православних храмів. Дерев'яні споруди, виготовлені з легкозаймистих матеріалів, є особливо вразливими. Відновлення цих унікальних архітектурних пам'яток стане справжнім викликом. Однією з ключових умов для відродження святинь є досягнення миру в країні.
Художник Микола Дьомін з Києва у своєму есе "ТВОРЧИЙ І ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ ПЕТРА СОБКА" розкриває постать сучасного волинського митця, який є активним учасником розвитку національної художньої культури.
Кандидат геологічних наук Анна Радченко (ВД "Академперіодика" НАН України, м. Київ) презентує науково-популярний альбом-каталог "Крихка спадщина. Архітектурний модернізм українського Півдня та Сходу: кінець 1950 - 1980-ті" (Дніпро: Герда, 2023. 304 с.). Упорядником і редактором цього двомовного (тексти розміщено паралельно українською та англійською мовами) видання став Павло Кравчук, залучивши до співпраці багатьох фахівців: архітекторів, інженерів, істориків, археологів, краєзнавців.
Кандидат фізико-математичних наук Лідія Свачій з Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України у Києві оголошує про вихід нового видання, присвяченого ювілею ГАО НАН України. Книга під назвою "Головна астрономічна обсерваторія Національної академії наук України: від зародження ідеї до міжнародного визнання" була випущена у 2024 році у видавництві "Наукова думка" і містить 528 сторінок.
Книга під назвою "Є люди, як зорі" була випущена цього року Дніпровським видавництвом "Журфонд". У ній зібрані спогади про Володимира Платонова, українського журналіста, письменника, історіографа у сфері ракетобудування та космонавтики, а також сценариста, фотографа і художника, який протягом багатьох років був членом редакційної колегії журналу "Світогляд". У виданні представлені свідчення більше ніж двадцяти авторів – колеги, родичі, друзі та співробітники діляться своїми спогадами про Володимира Платонова.
Священнослужитель з міста Рогатин, Ігор Кутний, має пристрасть до читання українських класичних творів літератури. На основі прочитаних матеріалів, як художніх, так і біографічних, він створює літературні кросворди. Про це повідомляє Євген Баран з Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника у статті "ЛІТЕРАТУРНИЙ КРОСВОРД ЯК РІЗНОВИД ПІЗНАВАЛЬНО-ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ГРИ". У даному випуску представлені два кросворди від отця Ігоря, які присвячені постаті Василя Стефаника.
Email: [email protected]
Редакційна адреса: вул. Володимирська, 54, кімната 219, Київ-30, 01601.
Телефон: (044) 239-63-87
