У пораненні українського бійця виявили суперінфекцію, стійку до всіх відомих антибіотиків.
Українському військовослужбовцю довелося ампутувати ногу, оскільки інфекцію не вдалося вилікувати.
Коли військовослужбовця привезли з фронту в Україні, команда медиків з Національної служби охорони здоров'я спершу зайнялася лікуванням його травм, отриманих від касетних боєприпасів.
Після обробки ран 35-річного чоловіка, лікарі шпиталю Св. Георга на півдні Лондона виявили, що проблема набагато серйозніша. У глибині рани, яка утворилася внаслідок розриву боєприпасу, почала розвиватися інфекція.
Спершу медики спробували поєднання п’яти різних антибіотиків, але воно не впоралося з інфекцією. Гній у рані продовжував накопичуватися. Лікарі вирішили використати інші чотири препарати, включаючи колістин – потужний антибіотик з серйозними побічними діями, який зазвичай застосовують у крайньому випадку, коли інші ліки не діють. Але навіть цей препарат не дав бажаного результату.
Протягом десятиліть медики застерігали про невтішне майбутнє, коли антибіотики втратять свою ефективність. І ось у листопаді 2022 року в палаті Національної служби охорони здоров'я ця тривожна перспектива стала реальністю.
У провідному британському шпиталі, відомому своїми досягненнями в лікуванні травм, хірургам довелося використовувати методики середньовічної медицини.
Щоб зберегти життя солдату від інфекції, викликаної мутованими бактеріями, лікарям довелося провести ампутацію його ноги до коліна.
Консультант із інфекційних хвороб госпіталю Челсі та Вестмінстера, доктор Люк Мур, якого запросили допомогти в лікуванні військового, охарактеризував антимікробну резистентність (АМР) як "тиху пандемію".
Якщо здатність бактерій чинити опір препаратам буде розвиватися, це поставить під питання ефективність навіть найпростіших медичних процедур. Видалення мигдаликів у дитини загрожуватиме життю. Мур сказав: "Поки ми не розкусимо цей горішок, ми будемо наражатися на ризик у всьому, що ми робимо. Він загрожує нашим можливостям проводити прості хірургічні операції; він знижує шанси на успіх хіміотерапії для онкохворих".
І вкотре розпочинається битва за уникнення цього жахливого наслідку. У вересні на Генеральній асамблеї ООН, яка пройде в Нью-Йорку, світові лідери спробують обговорити угоду, спрямовану на протидію загрозі з боку мікроорганізмів, стійких до антибіотиків.
Екс-головний лікар Англії та нинішня спеціальна представниця Великобританії з питань антимікробної резистентності, Дейм Селлі Девіс, заявила: "Пора діяти, а не лише говорити".
Нове поле битви
Інцидент у шпиталі Святого Георгія не був поодиноким. Подібні повідомлення надходили з Норвегії, Нідерландів та Німеччини, де медичні заклади також надавали допомогу військовим, евакуйованим з українських бойових зон.
Професор клінічної бактеріології Лундського університету у Швеції Крістіан Рісбек минулого року провів дослідження, в якому аналізував вибірку з 141 пацієнта, які проходили лікування в українських медичних закладах. "Я ніколи не стикався з такою стійкістю, - зауважив він. - Це було найгірше, що я бачив. Там надзвичайно резистентні мікроорганізми". У дев'яти випадках, які він досліджував, бактерії виявилися стійкими до всіх відомих антибіотиків.
В Україні з'явився новий фронт - боротьба з резистентними бактеріями. Від них потерпають не тільки військові. Вісім досліджених випадків стосуються новонароджених з пневмонією. "Усі пацієнти, як військові, так і цивільні, потрапляють до шпиталів поблизу фронтової лінії," - зазначив Рісбек.
- Там справжній безлад, усе змішано докупи.
Такі умови є ідеальними для розмноження бактерій. Мур зазначив: "У тих частинах світу, де тривають конфлікти та катастрофи, де лікарні переповнені пацієнтами, що потребують допомоги, перш за все втрачається контроль над профілактикою та поширенням інфекцій".
Дорогою до шпиталю Св. Георга український солдат побував у чотирьох українських лікарнях: в одній із них він підчепив інфекцію, яка коштувала йому ноги. "Зараження найстійкішими до препаратів бактеріальними інфекціями відбувається не в окопах на полі бою, а майже завжди в закладах охорони здоров'я", - сказав Мур.
"Танці" гени
Олександр Флемінг, чий прорив із відкриттям пеніциліну в 1928 році змінив хід медичної науки, був одним із перших, хто звернув увагу на критичну вразливість антибіотиків. У 1945 році, на церемонії отримання Нобелівської премії за своє відкриття, він зазначив: "Є ризик, що необізнана людина може легко прийняти занадто малу дозу і, піддаючи свої мікроби нефатальній кількості препарату, зробити їх резистентними".
Протягом майже століття антибіотики залишалися основою сучасної медицини. Однак із зростанням їх неконтрольованого призначення лікарями,
то швидше мікроорганізми навчаються чинити опір їм.
"Коли ви починаєте активно використовувати антибіотики, бактерії піддаються значному тиску, що призводить до розвитку стійкості, — зазначив професор еволюційної біології та мікробіології Оксфордського університету Крейг Маклін. — Це прояв дії природного відбору". Проте бактерії мають унікальну здатність адаптуватися через обмін генами з іншими бактеріальними штамами. "Плазміди — це невеликі кільцеві молекули ДНК, які можуть переміщуватися між бактеріями, переносячи гени резистентності від одного виду до іншого", — пояснив Маклін.
У медичних закладах, де пацієнти з різними інфекціями перебувають в одному місці, існує серйозна загроза передачі генетичних властивостей між мікроорганізмами. "У випадку неналежного контролю інфекцій у лікарні виникає вибуховий ефект: різноманітні бактерії обмінюються генетичним матеріалом, а часте використання антибіотиків сприяє відбору стійких до них штамів", - пояснив МакЛін.
Близько кількох десятків років тому інфікування резистентними до антибіотиків бактеріями в медичних закладах було рідкісним явищем. Однак сьогодні, через зростаюче використання антибіотиків, бактерії дедалі частіше виробляють стійкість до цих препаратів.
Небезпека підкрадається
В урядовому огляді, складеному під керівництвом лорда О'Ніла з Гатлі у 2014 році, прогнозувалося, що до 2050 року стійкі до ліків мікроорганізми призведуть до смерті 10 мільйонів людей щорічно по всьому світу. Проте ця загроза виявилася ближчою, ніж очікувалося. Дослідження, опубліковане в медичному журналі The Lancet у 2022 році, виявило, що у 2019 році було зафіксовано 4,95 мільйона смертей, пов'язаних з антибіотикорезистентними бактеріальними інфекціями, з яких 1,27 мільйона спричинені саме стійкими бактеріями.
Цього місяця планується публікація нового випуску журналу The Lancet з оновленими даними. Доктор Колін Браун, заступник директора з питань резистентності до антимікробних препаратів Національної служби охорони здоров'я Великобританії, заявив: "Цифри продовжуватимуть збільшуватися. Це не проблема майбутнього; це виклик, з яким ми стикаємося вже сьогодні".
Це питання стосується не тільки регіонів військових конфліктів або країн з низьким рівнем розвитку.
У 2022 році в Англії понад 58 тисяч осіб заразилися інфекціями, стійкими до антибіотиків, що на 4% більше, ніж у попередньому році. У Великій Британії від таких інфекцій щорічно помирає близько 8000 пацієнтів.
92-річна Есме Харріс із Соліхалла, розташованого неподалік Бірмінгема, страждає від підвищеної вразливості до легеневих інфекцій через генетичний дефект – дефіцит альфа-1-антитрипсину. Її стан був контрольованим до того моменту, поки вона не заразилася стійкою бактерією – синьогнійною паличкою. Зазвичай ефективний для неї антибіотик амоксицилін перестав діяти. "З березня 2020 року по листопад 2022 року її госпіталізували дев'ять разів", – розповідає її 65-річна дочка Сью Чарльз.
Кожного разу, коли вона потрапляла до відділення невідкладної допомоги в лікарні Хартленда Бірмінгема, медики були змушені використовувати метод проб і помилок, випробовуючи всі можливі антибіотики, щоб визначити ефективний. Одного разу в квітні 2022 року її життя було під великою загрозою, оскільки жоден із антибіотиків не виявився дієвим.
"Вона не хотіла здаватися, - зауважила її дочка. - Попри свої 89 років,"
Вона з відчаєм просила лікарів допомогти їй вижити.
Нарешті Харріс видерлася, і лікарі призначили їй звичайний антибіотик азитроміцин, який досі працює. "Здорово, що цей антибіотик діє і дає їй таку якість життя, - сказала Чарльз. - Але в один момент він може теж припинити допомагати. Я не знаю, коли він вичерпає свої можливості. Це стосується і її особисто, і всього світу".
Знаходження виходу з ситуації
Незважаючи на серйозність загрози, частота призначення антибіотиків в Англії за три роки зросла. Тенденція до її зниження, яка спостерігалася з 2014 року, обернулася. Минулого року лікарі загальної практики та інші медичні працівники на місцях виписали 36,9 мільйонів рецептів; 2022 року їх було 35,8 мільйона, а 2021 року -- 31,4 мільйона. За оцінками приблизно п'ята частина рецептів, виписаних лікарями загальної практики, призначена для лікування захворювань, проти яких звичайні ліки не працюють.
Проблема стає ще серйознішою через те, що з 1980-х років не було знайдено жодного нового класу антибіотиків. Лише кілька фармацевтичних компаній намагаються виявити нові антибіотики. Адже якщо хоча б одній з них вдасться випустити новий препарат на ринок,
застосовувати його будуть обмежено через побоювання, що до нього знову розвинеться стійкість.
Є й інші варіанти. Браун зазначив: "Ми проводимо експерименти у Брістолі, де вивчаємо можливість заміни антибіотиків, які використовуються для початкового лікування інфекцій сечовивідних шляхів. Ми прагнемо перевірити, чи зможе застосування альтернативного антибіотика з іншою схемою стійкості зменшити рівень резистентності".
Девіс відіграла провідну роль у протидії УПП як у Великій Британії, так і на глобальній арені.
Вона зазначила, що однією з основних проблем є те, що лікарі загальної практики часто не можуть визначити, від чого страждає дитина: від вірусу, проти якого антибіотики неефективні, чи від бактеріальної інфекції, для лікування якої ці препарати можуть бути корисними. "Саме тому необхідна доступна та точна діагностика," - підкреслила вона.
Девіс стане одним із лідерів, які наприкінці вересня візьмуть участь в обговоренні цієї проблеми в рамках ООН. Вона прагне укласти нові міжнародні угоди щодо застосування антибіотиків та заснувати нову наукову групу, подібну до Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (IPCC).
Вона бере з собою політичну підтримку на ці зустрічі.
У 2016 році на заключній зустрічі ООН щодо УПП на високому рівні очікування на прорив були значними. "Ми стали більш обізнаними, але не побачили тих активних дій, на які я, можливо наївно, сподівалася. Цього разу ми знову збираємося на нову зустріч, маючи значну підтримку з боку політиків. Девід Леммі [міністр закордонних справ] та міністр міжнародного розвитку Аннеліза Доддс активно підтримують наші зусилля.
Для зміцнення політичної підтримки під час зустрічі заплановано проведення низки заходів. Цього тижня у Філадельфії відбудеться Всесвітній конгрес з УПП, у жовтні в Кембриджі, штат Массачусетс, пройде всесвітній саміт з УПП, а в листопаді в Саудівській Аравії зберуться міністри охорони здоров'я з різних країн, щоб обговорити дану проблему.
Мета переговорів полягає у формуванні нових дипломатичних структур. За словами Девіса, цей процес рухається "зі швидкістю льодовика". Проте без міжнародної угоди досягнення ключових цілей — зменшення глобального використання існуючих антибіотиків та розробка нових — залишиться недосяжним.
Генеральний директор Wellcome Trust Джон-Арне Роттінген, який також бере участь у переговорах, зазначив: "Ми повинні встановити глобальну мету - досягти реального зменшення проблеми, при цьому країни повинні мати можливість звітувати про свій прогрес".
Для Мура, лікаря з Лондона, ці міжнародні зустрічі мають ключове значення. "Панацеї, яка б здолала УПП, не існує. Однак ми здатні сповільнити розвиток цієї проблеми. Важливо вчитися на власних помилках, обмінюватися досвідом та співпрацювати на глобальному рівні. Адже це наступна загроза для сучасної системи охорони здоров'я", - зазначив він.
