Пристрасті навколо "Рамштайну" та Байдена
Чому відміна візиту президента США до Європи є обґрунтованим кроком.
Скасування візиту президента Байдена до Європи, що призвело до відміни запланованої зустрічі високого рівня контактної групи "Рамштайн" 12 жовтня, викликало справжній резонанс і безліч конспірологічних теорій щодо причин цього рішення. Як це часто буває, сподівалися на "перемогу", але ситуація пішла не за планом, що спонукало до розмов про "зраду". У центрі уваги опинився президент США Джозеф Байден, який знову став об'єктом критики.
Я не прихильник конспірології, та ще й улюбленого у нас формату оцінок "перемога - зрада". Тому звертаю увагу на те, що скасування візиту Байдена в Європу треба розглядати, розуміючи, що цей візит планував саме Білий дім, - це мав бути прощальний візит нинішнього президента США до Європи і стати не просто стратегічно значущим, а достатньо гучною подією, яка б відповідала найперше інтересам Байдена. Крім того, на зустрічах Байдена з європейськими лідерами мали обговорювати не тільки питання, які пов'язані з Україною, а й із ситуацією на Близькому Сході, відносини з Китаєм тощо. Припускаю, що Байден і лідери західних країн також збиралися обговорювати питання про те, що треба буде робити в разі перемоги Трампа на виборах у США.
На мою думку, скасування цих важливих зустрічей не було б у інтересах Байдена. Існує висока ймовірність того, що наразі обговорюється та узгоджується новий формат їх проведення. Є можливість, що вони можуть відбутися на території США. Зокрема, міністерська конференція "Рамштайн" може бути перенесена до Штатів і об'єднана із зустріччю міністрів оборони НАТО, запланованою на 17-18 жовтня. Інший варіант полягає в тому, що Байден відправиться до Європи дещо пізніше. Саме з цієї причини держсекретаря Блінкена викликали до США — щоб узгодити подальші кроки та знайти оптимальний алгоритм дій, щоб все, що планувалося на середину жовтня, відбулося, але з деякими змінами у часі та форматі.
Відправитися за кордон, і при цьому проігнорувати загрозу потужного урагану, що насувається на Флориду та східне узбережжя США, було б недоцільно для Байдена з огляду на суспільні та державні інтереси. Враховуючи поточну ситуацію в виборчій кампанії, відмова від візиту до Європи стала неминучою. Ігнорування проблеми урагану могло б призвести до жорсткої критики з боку Трампа і республіканців, що, своєю чергою, вплинуло б на результати виборів 5 листопада. Тому скасування поїздки виглядає цілком обґрунтованим кроком. Не варто шукати у цій ситуації жодних конспірологічних теорій чи "зрад".
Ці заплановані зустрічі в Європі, ймовірно, будуть відкладені на більш пізній термін. Ми найближчим часом отримамо інформацію про те, коли і в якому форматі вони відбудуться.
У світлі захоплень щодо "Рамштайну" та президента Байдена, хочу підкреслити ще одну важливу проблему. Знову проявилася традиційна політико-психологічна особливість українців — завищені сподівання. Наша пропаганда вкотре зіштовхнулася з тією ж проблемою. Спочатку були надмірні очікування від так званого Плану перемоги, а потім це ж повторилося і в контексті зустрічі в Рамштайні. Не слід очікувати дива від "Рамштайну", навіть якщо зустріч відбудеться на найвищому рівні. Можливо, там ухвалять важливі рішення (хоча може статись і так, що їх буде недостатньо). Проте частина з цих рішень залишиться конфіденційною, а інша буде представлена у вигляді стриманих дипломатичних коментарів. Зокрема, не слід очікувати прямого запрошення до НАТО. Найгірше, що може бути — це політична заява про необхідність забезпечення гарантій безпеки для України після завершення війни з Росією, а також про те, що інтеграція України до НАТО має прискоритися. Але вступ до НАТО може відбутися лише після завершення поточної війни. Перспектива членства України в НАТО вирішуватиметься не зараз, а згодом, залежно від того, хто стане президентом США, за яких умов закінчиться війна з Росією та як розвиватиметься політична ситуація в Європі та Україні після війни.
Однак зустріч лідерів ключових західних держав з Президентом Зеленським є надзвичайно важливою. Нашим міжнародним партнерам, спільно з Україною, потрібно нарешті виробити єдину стратегію для наступних кроків — як у питаннях військової підтримки України, так і в контексті майбутніх переговорів щодо завершення цієї війни.
