Вступив до лав армії, щоб помститися за агресію Росії. Де нині перебуває режисер і військовий Олег Сенцов?
Олег Сенцов - відомий кінорежисер, сценарист, громадський активіст, письменник та військовослужбовець.
Олег народився в Сімферополі в 1976 році та здобував освіту в Київському національному економічному університеті. У 2008 році він став одним із засновників компанії "Край Кінема" і в тому ж році зняв навчальний короткометражний фільм під назвою "Чудовий день для рибки-бананки". У 2012 році світ побачив його дебютний повнометражний фільм "Гамер", який отримав нагороду від Гільдії кінознавців та кінокритиків на фестивалі "Дух вогню".
У 2013 році в Одесі Олег Сенцов здобув нагороду за проект фільму "Носоріг", однак світова прем'єра стрічки відбулася лише в 2021 році на 78-му Венеційському кінофестивалі. В Україні фільм презентували в лютому 2022-го. "Носоріг" отримав численні номінації та нагороди на відомих фестивалях, а права на його трансляцію відразу ж придбала компанія Netflix.
Олег Сенцов (изображение: Getty Images)
Під час подій Революції Гідності Олег активно підтримував протестний рух. Після того, як Росія анексувала Крим, він не раз відвідував своє рідне місто Сімферополь. У ці поїздки він надавав допомогу українським військовим, які залишалися на півострові, забезпечуючи їх усім необхідним. Окрім того, він намагався організувати мітинги на підтримку єдності країни.
10 травня 2014 року російські силові структури затримали його, звинувативши у терористичній діяльності. За інформацією, він разом із співучасниками нібито готував установку вибухівок поруч із меморіалом "Вічного вогню" та пам’ятником Леніну. Під час "допиту" співробітники ФСБ намагалися примусити Сенцова зізнатися під тиском.
"Мене почали атакувати ногами, руками та кийками, як у лежачому, так і в сидячому положенні. Коли я відмовлявся відповідати на запитання, вони перейшли до удушення. Мене душили пластиковими пакетами чотири рази. Вони також погрожували зґвалтуванням кийком і тим, що вивезуть мене в ліс, щоб закопати. Після кількох годин тиску вони, зрештою, втомилися і вирішили відвезти мене на обшук", - пізніше згадував Сенцов.
Невдовзі після арешту режисера, на його захист виступили кілька українських та російських культурних діячів, а також представники Європейської кіноакадемії. У багатьох населених пунктах організовувалися акції солідарності з режисером.
Акції на користь Олега Сенцова (зображення: РБК-Україна)
На початку серпня 2015 року міжнародний правозахисний центр "Меморіал" оголосив, що Олег Сенцов є політв'язнем. Лише через кілька тижнів після цього, у Російській Федерації, його засудили до 20 років ув'язнення, яке він мав відбувати в колонії з суворими умовами.
За словами Сенцова, російські слідчі намагались із ним скласти угоду й призначити 7 років ув'язнення замість 20, якщо він дасть свідчення проти керівництва Майдану.
Боротьба українських та міжнародних правозахисників тривала кілька років, Олег у знак протесту незаконному засудженню оголосив голодування. За 145 днів він схуд на 20 кг, після чого через стан здоров'я був змушений зупинити протест. Сенцова повернули в Україну лише 7 вересня 2019 року, його обміняли на російських злочинців.
Сенцов в момент звільнення з російського полону (зображення: РБК-Україна/Віталій Носач)
Після звільнення Олег розпочав активну діяльність у сфері творчості. У 2019 році він разом з Ахтемом Сеітаблаєвим реалізував проект повнометражного фільму під назвою "Номери", а через два роки презентував свою наступну роботу – "Носорога". Крім того, на українську мову були переведені його книги "Хроніка одного голодування. 4 з половиною кроки" та "Другу також важко придбати".
У 2021 році у Олега з’явилася донька від журналістки Юлії Бабич, але їхні стосунки не виявилися успішними. З першою дружиною Аллою, яка підтримала анексію Криму та залишилася жити на півострові, у режисера є син і донька. У липні 2022 року Сенцов одружився з юристкою Веронікою Вельч, а в грудні того ж року у них народився син.
Олег Сенцов та Вероніка Вельч (джерело: facebook.com/veronika.vlech)
Олег святкує свій день народження у 2023 році разом з молодшим сином (джерело: facebook.com/oleg.sentsov)
Після початку повномасштабного вторгнення Олег Сенцов вирішив приєднатися до Збройних Сил України, згодом отримавши посаду командира штурмової роти 47-ї окремої механізованої бригади. На передовій його позивний став "Ґрунт". У численних інтерв'ю режисер відверто розповідає, що однією з ключових причин його рішення піти на фронт стало прагнення помститися російським загарбникам за ті п'ять років, які він провів у полоні.
Сенцов брав участь у боях на південному напрямку, зокрема у Херсонській та Запорізькій областях, згодом воював у Бахмуті, Авдіївці, Часовому Яру та в інших гарячих точках фронту на сході України. У червні 2023 року потрапив під страшний обстріл і ледь не загинув.
"Цей день став ще одним випробуванням у нашій наступальній операції. Ми досягли запланованої позиції, хоча й втратили кілька бійців. Наша машина була підбита, але екіпажу вдалося вибратися. Боротьба за нашу землю триває", - зазначив військовий у своєму повідомленні.
У липні того ж року він зазнав контузії, а через кілька тижнів знову опинився під вогнем, отримавши поранення від осколка, але ця травма виявилася не серйозною.
Улітку 2023 року Сенцов був удостоєний звання молодшого лейтенанта.
Олег Сенцов влітку 2022 року (джерело: facebook.com/oleg.sentsov)
Сенцов разом із товаришами (джерело: facebook.com/oleg.sentsov)
Сенцов виконує бойове завдання в районі Херсона (джерело: facebook.com/oleg.sentsov)
Наразі Олег продовжує свою службу в 47-й бригаді, виконуючи бойові місії в небезпечних зонах фронту.
"З усіх товаришів, з якими я розпочинав службу у 47-й бригаді в першому батальйоні, на сьогодні, мабуть, залишилось менше ніж десять. Хтось отримав двохсотий, хтось - трьохсотий, деякі були списані, а інші перевелися в інші підрозділи. Практично не залишилося людей, з якими я починав," - ділиться спогадами режисер.
Зрідка Сенцов ділиться фронтовими історіями зі своїми підписниками. У серпні цього року він розповів про те, як разом із побратимами взяли росіян у полон.
"Я відчуваю сильну ненависть до росіян і абсолютно не переймаюся ними, як полоненими. Для мене вони всього лише засіб для обміну, за який можна повернути наших людей з ворожого ув'язнення," - зазначив військовий у той час.
Сенцов на фронті у 2024 році (фото: facebook.com/oleg.sentsov)
Окрім військової служби, Олег продовжує займатись творчістю. Зокрема, у травні цього року відбулася світова прем'єра його документальної стрічки "Реал". Цей фільм він зняв на камеру GoPro, перебуваючи на передовій.
"Це відео не є повноцінним фільмом в класичному його розумінні, це скоріш матеріал про війну, але який дає справжнє відчуття якою вона є", - заявив режисер.
Літнього сезону, під час своєї першої поїздки за кордон, режисер особисто презентував свою роботу на фестивалі в Карлових Варах. Напередодні прем'єри він також мав зустріч із президентом Чехії Петром Павелом.
"Вважаю, що зараз критично важливо аби розмова про Україну тривала, бо це основа нашої підтримки, а також, щоб зʼявлялось розуміння того, в яких нелюдських умовах ми боремось з ворогом. Це потрібно не тільки людям за кордоном, а і нам самим, щоб перестати ховатися у світі мрій та ілюзій", - написав Сенцов.
19-го жовтня в київському кінотеатрі "Жовтень" відбувся показ фільму "Реал".
Сенцов разом із дружиною під час зустрічі з президентом Чехії Петром Павелом (зображення: facebook.com/oleg.sentsov)
Сенцов не раз публічно заявляв, що усі чоловіки в Україні мають бути готовими стати на захист держави.
"Не можу сказати, коли війна піде на спад. Думаю, це питання залишається без відповіді для багатьох. Але одне мені ясно: війна триває і українці повинні бути готові до того, що вона може тривати ще довго. Чи досягнемо ми перемоги за рік, через десять років або в якийсь інший термін - це залишається невідомим. Проте, нам усім потрібно проявити стійкість і бути готовими боротися за цю перемогу," - підкреслює Сенцов.
Він вважає, що успіх може мати не лише військовий характер, тому українцям слід бути готовими до різних можливих сценаріїв.
"Поки Росія залишається в нинішньому стані, конфлікт триватиме. В активну фазу ми ввійшли у 2014-2015 роках, потім фронт стабілізувався до 2022-го. Після цього знову спостерігалися два-три роки інтенсивної війни, а нині лінія фронту не змінюється. Можливо, ми досягнемо умовного Мінська-3, але це не призведе до завершення війни, і Росія залишатиметься постійною загрозою, поки не відбудеться її розпад," - зазначив військовий.
