Пільги або фінансова підтримка? Рішення за ветеранами.

Юрист, адвокат, керуючий партнер юрфірми "Салком" -- про необхідність перегляду застарілої системи пільг та соціальних гарантій

Не викликає сумнівів, що політика щодо ветеранів повинна зайняти одне з основних місць у пріоритетах України. Ставлення як держави, так і суспільства до ветеранів є не лише питанням справедливості, а й важливим аспектом оборонних можливостей країни. Підтримка ветеранів, наявність ефективних і зважених підходів до їхньої інтеграції, а також соціальні гарантії і стандарти — усе це прямо впливає на бажання громадян добровільно вступати до лав збройних сил.

У цьому контексті необхідно підняти питання щодо пільг, які були встановлені законодавством для ветеранів, та їх актуальності в умовах сучасного життя.

У цілому, діюче законодавство України надає колишнім військовослужбовцям широкий спектр можливостей, включаючи пільги на медикаменти, зубопротезування, оплату комунальних послуг, безкоштовний проїзд та пріоритетне підключення телефонних ліній. Однак, сама концепція цих пільг викликає асоціації з патерналізмом та радянськими традиціями. Якщо врахувати, що більшість сучасних ветеранів війни з Росією є людьми працездатного віку, то така застаріла система пільг виглядає ще більш неприродно.

На практиці досить часто ветерани не використовують усі доступні їм пільги, оскільки вони не завжди відповідають їхнім реальним потребам. Реалізація окремих пільг ускладнена через бюрократичні перешкоди або законодавчі обмеження. Крім того, деякі з них не узгоджуються з реальними ресурсами України, як, наприклад, пільги на надання земельних ділянок. Варто зазначити, що статус учасника російсько-української війни отримають щонайменше мільйон громадян.

Розумним кроком могло б стати перегляд чинного списку пільг, його оптимізація та нове осмислення. Однак ми стикаємося з конституційним принципом, який забороняє зменшення обсягу вже наданих прав. Як зазначає Конституційний Суд, "для значної частини громадян України пільги, компенсації та гарантії, які передбачені діючим законодавством, є важливою складовою їхнього існування, необхідною частиною конституційного права на забезпечення належного рівня життя (стаття 48 Конституції України), тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом ухвалення нових законів або внесення змін до чинних норм відповідно до ст. 22 Конституції України не є допустимим".

Таке буквальне прочитання Основного Закону означає, що держава не має права прибрати з Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" пільгу на встановлення квартирного телефону. В широкому сенсі - навіть неактуальні пільги скороченню не підлягають.

У ситуації, що склалась, логічним кроком до повернення здорового глузду в систему державних пільг для ветеранів могла б стати монетизація. Ініціатором впровадження цього механізму виступив Юрій Гудименко, громадський діяч і молодший сержант ЗСУ у відставці, яким одним з перших публічно заговорив про проблему. Підтримку в напрацюванні положень надає Міжнародний фонд "Відродження".

Одним із прикладів є ситуація з перевезеннями пасажирів. На даний момент ветерани, включаючи учасників бойових дій, а також осіб, які мають інвалідність внаслідок війни, мають право на ряд пільг:

Досліджуючи питання реалізації пільг на проїзд для ветеранів, стало зрозуміло, що в різних громадах існують різноманітні процедури їх надання. Оскільки "транспортні пільги" стали відповідальністю місцевих органів влади, часто виникають напружені ситуації між ветеранами та водіями через непрозорі взаємини між перевізниками та міською адміністрацією. З іншого боку, такі пільги, як проїзд водним або повітряним транспортом, не є актуальними з очевидних причин.

Ветеран може не користуватись пільговим проїздом з різних мотивів: має власний автомобіль, має достатні доходи, не бажає витрачати час не бюрократію з квитками, не користується певним типом транспорту тощо. Запровадження монетизації транспортних пільг як альтернативи, тобто надання ветерану можливості отримати замість самої пільги її грошовий вираз, є найбільш оптимальним кроком.

Механізм монетизації пільг на транспортні послуги сприяє досягненню кількох значних цілей одночасно:

Монетизація — це не просто зручність, а й вияв поваги до вибору та індивідуальних потреб кожного ветерана. Запровадження такого механізму дозволило б особі самостійно вирішувати, чи бажає вона користуватися пільгами у звичному форматі, чи отримати їх вартість у грошовій формі.

Україна успішно розробила важливу технічну інфраструктуру для реалізації механізму монетизації пільг. Одним із ключових етапів цього процесу стало запровадження електронного посвідчення ветерана в мобільному застосунку "Дія". Це посвідчення здатне містити всю необхідну інформацію про доступні пільги та їх монетизацію, що надає ветеранам зручний доступ до своїх прав.

Запущено новий портал для ветеранів під назвою е-Ветеран, який надає вичерпну інформацію про права ветеранів, доступні пільги, електронні сервіси та соціальні послуги. Ця система, заснована на Єдиному державному реєстрі ветеранів війни, була розроблена Міністерством у справах ветеранів України. Портал дозволяє розширити спектр послуг, включаючи можливість замовлення монетизації пільг. Завдяки інтеграції з державними реєстрами, цей інструмент стане надійною базою для ефективної реалізації системи монетизації пільг, що дасть змогу відслідковувати, які з них вже були монетизовані, а які ще залишаються в розпорядженні ветеранів. Запровадження монетизації пільг на проїзд для ветеранів створює вигідні умови для обох сторін – держави та ветеранів.

Варто зазначити, що ідея монетизації була впроваджена в українське законодавство ще в 2016 році. Уряд спробував реалізувати цей механізм на практиці у 2018 році. Планувалося, що сума щомісячних грошових виплат визначатиметься обласними адміністраціями та Київською міською держадміністрацією шляхом множення середньої вартості проїзду в міському громадському транспорті на 30 поїздок. Крім того, особи з інвалідністю I групи мали отримувати виплати в подвійному розмірі. Отримання грошових виплат планувалося до 20 числа кожного місяця. Однак, відповідні рішення Кабінету Міністрів України були скасовані судами через згаданий вище принцип, який забороняє звуження прав.

Отже, для того щоб відповідати законодавчим нормам і уникнути можливого скасування в майбутньому, механізм монетизації слід впроваджувати як добровільний варіант. Ветеран має мати можливість самостійно обрати цю опцію замість отримання пільг у натуральному вигляді, а також право відмовитися від неї, якщо забажає.

Реалізація вищевикладеного потребує прийняття відповідних нормативно-правових актів. Окремим викликом для держави є фінансування монетизації. В умовах воєнного стану найбільш обґрунтованим видається рішення повернути ці видатки до державного бюджету України. Хоча шлях до повної реалізації монетизації пільг може бути непростим, це рішення є стратегічно важливим для забезпечення гідного життя кожного ветерана та визнання його внеску у захист країни.