ОВДП як варіант зберігання коштів замість доларів під "матрацом".
За прогнози, очікування девальвації та можливі зміни в податковій сфері не повинні вплинути на довіру українців до державних облігацій.
В даний момент триває підготовка до складання бюджету на наступний рік, який потребує значних додаткових фінансових ресурсів для оборони — 500 млрд грн. Основними джерелами для забезпечення цих коштів розглядаються підвищення податків та внутрішній ринок державних облігацій. Верховна Рада вже ухвалила в першому читанні законопроєкт №11416д, який передбачає збільшення податків на 58 млрд грн у цьому році та 137 млрд грн у наступному. Міністерство фінансів має намір залучити 579,2 млрд грн на ринку цінних паперів через облігації внутрішньої позики (ОВДП). Проте для цього важливо, щоб інвестиційна привабливість ОВДП залишалася на високому рівні. Національний банк вірить, що завдяки новій монетарній політиці банківська система зможе придбати близько 216 млрд грн ОВДП. Проте невідомо, скільки зможе купити населення та бізнес. Регулятор сподівається, що українці не вдаватимуться до необдуманих рішень на фоні зниження дохідності депозитів, і не виводитимуть свої заощадження на готівковий валютний ринок, що може викликати паніку та девальвацію гривні. Натомість нові заощадження можуть бути спрямовані в ОВДП, доходність яких зараз перевищує депозитні ставки та можливий "курсовий прибуток" від зберігання валюти.
УКРАЇНЦІ АКТИВНО ЗАВОДЯТЬ КУПІВЛІ ОВДП: ВИСОКІ ДОХОДИ І ВІДСУТНІСТЬ ПОДАТКІВ
За даними НБУ, обсяг вкладень фізичних осіб у цей інструмент з 2023 року зріс більш ніж удвічі - з 30 мільярдів до 67,5 мільярда гривень. І, схоже, ті, хто зробив вибір на користь розміщення вільних коштів в облігації внутрішньої державної позики, не прогадали.
"Якщо ви шукаєте можливості для отримання кращого доходу, варто не просто класти гривні на депозит, а інвестувати в облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), які можуть забезпечити дохідність понад 14% за останні 10 місяців. Крім того, уряду необхідні фінансові ресурси", - зазначає Олександр Паращій, керівник аналітичного відділу ІК Concorde Capital, розглядаючи динаміку валютного курсу та депозитних ставок з жовтня минулого року до серпня цього року.
Завдяки випуску ОВДП - у тому числі, військових облігацій, - Україна залучає необхідний ресурс для протистояння ворогові. Адже коштів, зароблених на податках, митних зборах та отриманих з інших традиційних джерел надходжень до держказни, для цього не вистачає.
Військові облігації є спеціалізованими державними борговими інструментами, які створені для залучення фінансів на ринку з метою покриття витрат Збройних Сил України та забезпечення потреб держави в умовах військового конфлікту. Всі виплати за цими облігаціями повністю гарантовані державою, а доходи від них не підлягають оподаткуванню, що разом із вищими процентними ставками робить їх вигіднішими в порівнянні з банківськими депозитами. Номінальна вартість облігацій становить близько 1 тисячі гривень, доларів США або євро. Інвестуючи в цей фінансовий інструмент, фізичні та юридичні особи можуть розраховувати на гарантований дохід, а держава отримує необхідні кошти для покриття актуальних бюджетних витрат, перш за все на потреби оборони.
Поки що левову частку таких запозичень Мінфіну забезпечують банки, які є найбільшими тримачами українських ОВДП. Але їхній ресурс не безмежний: майже всю вільну ліквідність банківські установи вже вклали в цінні папери держави та в депозитні сертифікати НБУ. Тому важливо активніше залучати й кошти інших юридичних, а також фізичних осіб. Не кажучи вже про важливий за нинішніх умов ефект "зв'язування" вільної гривні, аби вона не чинила зайвого тиску на валютний і на споживчий ринки, посилюючи дефляцію та інфляцію.
Згідно з інформацією, наданою Міністерством фінансів України, у серпні було залучено 29,1 млрд грн до державного бюджету завдяки розміщенню державних облігацій, з яких 6 млрд грн отримано через військові облігації.
"На 2 вересня обсяг облігацій внутрішньої державної позики становить більше 1,68 трильйона гривень. Найзначніші частки належать комерційним банкам (43,7%) та Національному банку України (40,3%). Частка юридичних осіб складає 10,3%, а фізичних осіб — 4%. Нерезиденти володіють 1,6% ОВДП, в той час як територіальні громади мають 0,04%." — повідомили у Міністерстві фінансів.
Зокрема, було підкреслено, що спостерігається зростаюча тенденція попиту на державні цінні папери серед населення. Наприклад, на початку серпня українці (фізичні особи) мали у власності державні облігації вартістю 63,7 млрд грн, а через місяць ця цифра вже досягла 67,5 млрд грн.
Середня дохідність державних облігацій України, виражена в гривні, у серпні склала 16,15%, що є підвищенням порівняно з 15,08% у липні.
Отже, після тривалого зниження, яке розпочалося навесні минулого року, у серпні 2024 року середня дохідність облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) дещо підвищилася. Водночас у Національному банку зазначили, що це не стало результатом вимушеного підвищення ставок Мінфіном через зменшення попиту на державні цінні папери. Причиною зростання стало активне інвестування в нові облігації з більшими термінами погашення, які зазвичай пропонують вищу дохідність.
"У вересневому макроекономічному та монетарному огляді регулятора підкреслюється, що дохідність гривневих фінансових інструментів перевищує як прогнозовану НБУ інфляцію, так і очікування інфляції серед домогосподарств, що сприяє захисту гривневих заощаджень населення від інфляційних ризиків."
У Національному банку України та Міністерстві фінансів стверджують, що облігації внутрішньої державної позики залишаються найпривабливішим інструментом для інвестування на ринку.
ДЕРЖАВНІ ОБЛІГАЦІЇ – ШЛЯХ ДО УНІКНЕННЯ ЕМІСІЙНИХ РИЗИКІВ
В Національному банку окремо наголошують, що активніше залучення коштів в ОВДП є одним з ключових способів беземісійного (без вмикання грошового друкарського верстата) наповнення бюджету.
"Ми здатні активізувати цей процес і забезпечити його належну реалізацію. На нашу думку, глибина ринку відкриває можливості для використання цього потенціалу. Проте це вимагає зосередження зусиль, злагоджених дій, індивідуальних стратегій та відповідного підходу," - зазначив голова Національного банку Андрій Пишний.
Експерти вважають, що населення, бізнес і банківська система України мають потенціал для збільшення інвестицій в облігації внутрішньої державної позики. У контексті банківського сектору може реалізуватися концепція НБУ щодо розробки індивідуальних інвестиційних стратегій для банків, відповідно до угод з МВФ. Це передбачає максимально ефективне використання всіх доступних ресурсів, особливо державних банків, для забезпечення бюджетних потреб шляхом активної участі у внутрішньому ринку державних запозичень.
"Цей процес може вимагати деякого перегляду та коригування політики власності, а також формулювання чітких стратегічних орієнтирів для державного банківського сектору", - зазначає голова НБУ.
Пишний нагадав, що вже накопичено відповідний досвід стимулювання, який полягає у взаємодії мікс-політик як з боку Нацбанку, так і з боку уряду.
Щодо населення та бізнесу, важливо сподіватися на їхню здатність об'єктивно оцінити ситуацію. Незважаючи на всі виклики, облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) залишаються найвигіднішим і найнадійнішим засобом для збереження та "пасивного" примноження капіталу. Найголовніше - не піддаватися паніці та рекомендаціям "експертів", які радять виводити кошти з депозитів для інвестування в "живу" валюту.
ПРИДБАННЯ ЦІННИХ ПАПЕРІВ - ЦЕ ЛЕГКО
Ще нещодавно процес купівлі облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) для фізичних осіб виглядав досить заплутаним і дорогим, оскільки вимагав залучення фінансових посередників. Однак у сучасних умовах цей процес став набагато простішим. Тепер можна придбати ці цінні папери, не виходячи з дому, за допомогою додатків Дія або мобільних платформ багатьох банків. Що також важливо, мінімальні початкові інвестиції дозволяють купувати навіть одну облігацію номіналом у 1000 гривень. Це, ймовірно, є причиною постійного зростання роловера — показника, що відображає частоту реінвестування отриманих коштів від погашення старих облігацій у нові випуски. Переконавшись у стабільності та надійності держави як позичальника, фізичні та юридичні особи знову активно інвестують у її облігації.
Та чи не зміниться ситуація після того, як гривня за останні місяці помітно "просіла", бюджет-2025 верстається з курсового розрахунку 45 гривень за долар, а над банківською системою знову нависла тінь додаткового оподаткування банків, що може позначитися на їхній ліквідності та спроможності купувати додаткові обсяги державних цінних паперів?
Президент інвестиційної групи "Універ" Тарас Козак вважає, що усе це суттєво на поведінку потенційних інвесторів в ОВДП не вплине. А почасти - навіть допоможе Міністерству фінансів у здійсненні внутрішніх запозичень.
"Оскільки облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) не підлягають оподаткуванню, підвищення військового збору не вплине на тих, хто інвестує в ці цінні папери. Таким чином, інвестори, які мають намір розмістити свої вільні кошти і розглядають різні варіанти, зокрема фонди, корпоративні та державні цінні папери, ймовірно, оберуть ОВДП", - зазначає інвестиційний банкір у коментарі для Укрінформу.
За словами Козака, подібний вплив може виникнути і внаслідок можливого рішення про запровадження додаткових податків для банків. "Хоча це рішення безпосередньо не змінить поведінку клієнтів, зниження депозитних ставок з боку банків може підштовхнути вкладників знову звернути увагу на інвестиції в ОВДП", - зазначив він.
Щодо купівлі цінних паперів самими банками, економіст зазначає, що основними їхніми власниками серед ОВДП є державні фінансові установи, зокрема Приватбанк (з явним лідерством), Ощадбанк, Укрексімбанк, Укргазбанк та Сенс Банк.
Оскільки вони зобов'язані передавати державі 80% свого прибутку у вигляді дивідендів, зміни в цій сфері не відбудуться (не має значення, чи ці кошти надходитимуть до бюджету як дивіденди, чи як податок). Існують лише проблеми, пов'язані з необхідністю докапіталізації Укрексімбанку та Сенс Банку у разі затвердження рішення про додаткове оподаткування. Однак це не вплине на їхні портфелі ОВДП. Також не очікується зміни в інтересі недержавних банків до державних цінних паперів, - зазначив економіст.
Відповідаючи на запитання про те, чи можуть девальваційні очікування вплинути на інтерес українців до ОВДП, Козак зазначив, що частина населення традиційно не має довіри до гривневих фінансових інструментів для заощаджень і інвестицій. Вони зазвичай віддають перевагу обміну валют у "обмінниках". Ця тенденція, ймовірно, збережеться. Однак існує також категорія людей, які усвідомлюють, що доходність ОВДП перевищує темпи девальвації, принаймні в середньостроковій та довгостроковій перспективах. Важливо зазначити, що мова йде про чистий дохід, який не підлягає оподаткуванню. Крім того, учасники валютних операцій також зазнають втрат...
"Головним аспектом є те, що Національний банк оголошує та систематично реалізує стратегію, згідно з якою прибутковість гривневих активів, зокрема облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), повинна бути вищою за рівень інфляції та темпи знецінення валюти", - зазначив Тарас Козак.
Голова Нацбанку Андрій Пишний, говорячи про перспективи державних запозичень, зауважив, що амбітне завдання, яке НБУ ставить перед собою на наступні півроку, - забезпечити фінансування додаткової бюджетної потреби без використання емісійних джерел покриття бюджетного дефіциту.
"Бачу розуміння з боку уряду, і нам потрібно працювати над реалізацією цього бачення. Банківська система має достатній потенціал для того, щоб покрити потребу, яка формується за рахунок внутрішніх джерел", - переконаний Пишний.
Безумовно, слід враховувати також необхідність активізації залучення позичкових ресурсів від інших внутрішніх інвесторів, як юридичних, так і фізичних осіб, з боку держави.
