Новий резонанс навколо прокурорів: 42-річна керівниця Черкаської прокуратури Шевцова отримує пенсію у розмірі 785 000.

Попри те, що прокурор Хмельницької області Олексій Олійник був звільнений, суперечка щодо пенсій прокурорів продовжує залишатися актуальною.

Поки Офіс Генерального прокурора обіцяє здійснити загальну перевірку системи, журналісти та активісти почали самостійно вивчати декларації керівників регіональних прокуратур і публікувати інформацію про найбільші виплати. Серед них опинилася Катерина Шевцова, голова Черкаської обласної прокуратури, яка минулого року отримала понад 785 тисяч гривень пенсії. Важливо зазначити, що в цьому регіоні вже кілька років триває розслідування щодо виплат пенсій по інвалідності для 70 прокурорів.

На веб-ресурсі Черкаської обласної прокуратури зазначено, що з жовтня минулого року її керівництво здійснює 42-річна Катерина Шевцова. Варто зазначити, що вона є співробітницею прокуратури з 2004 року.

Згідно з її деклараціями, розміщеними на сайті НАЗК, пенсію вона отримує з 2020 року. Тоді сума становила 186 627 гривень, а минулого року це вже було 785 435 гривень. Тобто, десь 65 тисяч на місць.

За що саме нараховується така пенсія, в деклараціях не вказано. Загалом за законом "Про прокуратуру" право на пенсію за вислугу років незалежно від віку надано працівникам прокуратури, які на день звернення за призначенням такої пенсії мають не менше 25 років вислуги, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років.

Пенсійні виплати за вислугу років надаються працівникам, які не накопичили 25 років стажу, але пропрацювали не менше 15 років на посадах прокурорів і мають страхове стажування: 35 років для чоловіків та 30 років для жінок. Для чоловіків пенсія призначається після досягнення 57-річного віку, а для жінок – після 55 років.

Прокурори, які мають статус осіб з інвалідністю I або II групи, отримують пенсію по інвалідності в розмірі 60% від їхньої щомісячної заробітної плати, за умови, що їхній стаж роботи в прокуратурі становить не менше 10 років.

Тільки в прокуратурі та Пенсійному фонді мають інформацію про те, яким чином була розрахована пенсія в даній ситуації.

У публічному домені інформації про Катерину Шевцову не так багато. Проте на її сторінці в "Фейсбуці" можна знайти декілька постів з фотографіями, на яких вона відзначена іншими користувачами. З цих зображень видно, що цього року пані прокурор брала участь у "Школі лідерства для керівників прокуратури та її підрозділів", що була організована Тренінговим центром прокурорів України.

Як зазначила прокурор Яна Тализіна, "навчання було надзвичайно інтерактивним: ми пройшли 29 км пішки за один день на маршруті Петрос і Говерла". На цій же сторінці можна знайти ще один пост, присвячений "лідерству в горах", від прокурора Ксенії Вороніної. Крім того, там є фотографія, на якій поруч із нею знаходиться керівник Черкаської обласної прокуратури пані Шевцова.

Судячи з фото, панянки на горі Петрос - на висоті 2020 м.

Зверніть увагу, що в деклараціях її заступників пенсії не вказані як джерело доходу.

Проте ці дані можна знайти в деклараціях інших прокурорів, які виконують свої обов'язки в даній сфері. Однією з таких осіб є Андрій Анатолійович Замотайло, який займає посаду керівника Черкаської окружної прокуратури. Відомо з публічних джерел, що він з'явився на світ у 1984 році. Свою кар'єру в прокуратурі він розпочав у серпні 2006 року, а на посту керівника Черкаської окружної прокуратури він працює з березня 2019 року.

На відміну від свого колеги з обласної прокуратури, його пенсія є більш скромною - у минулому році, згідно з даними, що містяться в декларації на сайті НАЗК, він отримав 251 160 грн.

Звичайно, якщо прокурори готові публічно висловити, на яких підставах вони отримують пенсії, ми готові оприлюднити їхню позицію. Також нам цікаво дізнатися, яка нині ситуація з 70 прокурорами з Черкас, щодо яких з 2020 року триває досудове розслідування, проводене Територіальним управлінням ДБР у Києві, стосовно отримання ними пенсій по інвалідності. Чи були вони відсторонені від виконання своїх обов’язків, чи продовжують працювати далі?

Нагадаємо, що це кримінальне провадження відкрито за матеріалами управління внутрішньої безпеки Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора щодо можливих фактів необґрунтованого встановлення діагнозу захворювання та відповідної групи інвалідності працівникам органів прокуратури Черкаської області, що в подальшому призвело до безпідставного нарахування пенсійних виплат та спричинення тяжких наслідків державним інтересам, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України.

Під час досудового розслідування перевіряються обставини того, що станом на 26.05.2020 в органах прокуратури Черкаської області працює 70 прокурорських працівників, яким у період часу з 04.12.2008 по 15.04.2020 встановлена інвалідність.

Цю інформацію містить рішення Соснівського районного суду Черкаської області.

У ще одному рішенні суду, в якому продовжено терміни досудового розслідування, зазначається про необхідність проведення ряду слідчих (розшукових) та інших процесуальних заходів для встановлення фактів кримінального правопорушення і підтвердження причетності осіб до його вчинення. Зокрема, в рамках слідства було проаналізовано вилучені у КЗ "Черкаський обласний центр МСЕ ЧОР" засвідчені копії медико-експертних справ та інші документи, що стосуються зазначених 70 осіб.

Також планувалося проведення тимчасових доступів до речей і документів у лікувальних закладах, органах податкової та пенсійної служб, прокуратури тощо, допити свідків з числа працівників лікувальних закладів, МСЕК та інших, а також направлення відповідних матеріалів та ініціювання перевірки, експертиз правомірності отримання груп інвалідності вказаними особами.

За результатами їх проведення мало вирішуватися питання щодо повідомлення винним особам про підозру, виділення матеріалів щодо окремих осіб тощо.

Як стало відомо "Цензор.НЕТ" з власних джерел, наразі слідство триває, але підозри поки що нікому не пред'явлено. Можливо, не останню роль в цьому відіграло і те, що наразі не існує механізму, який би дозволив відправити прокурорів, які отримують пенсію за інвалідністю, призначену довічно, на ще одне проходження МСЕК. Але експертизи на підтвердження діагнозу мали би призначити, щоб далі робити висновки. Зокрема й щодо відсторонення прокурорів від посад саме в рамках розслідування кримінального провадження.

Бо коментуючи свого часу скандальний кейс прокурора Вербицького, Генпрокурор Костін пояснював, що закон "Про прокуратуру" не передбачає можливості відсторонення прокурора на етапі службового розслідування.

Загалом, спілкуючись з юристами з приводу скандальної історії, пов'язаної з виплатами пенсій по інвалідності прокурорам на Хмельниччині, яка і змусила суспільство так прискіпливо вивчати декларації прокурорів, відшукуючи пенсії, від декількох з них чула думку, що дійсно ніхто не зможе примусити жодного прокурора проходити МСЕК. Хіба що хтось із них звільниться, втратить бронь від мобілізації і тоді цю людину ТЦК зможе відправити на проходження ВЛК.

Розділилися думки юристів і щодо подальшого службового розслідування, призначеного Генпрокурором. Частина моїх співрозмовників вважає, що варто було б відкрити кримінальне провадження і проводити відповідні процесуальні дії.

У Кримінальному процесуальному кодексі міститься стаття 214, яка передбачає обов'язкове внесення інформації до Єдиного реєстру досудових розслідувань невідкладно після отримання повідомлення про скоєння кримінального правопорушення або самостійного виявлення прокурором обставин, що свідчать про таке правопорушення. На думку Олександра Лємєнова, голови правління неурядової організації StateWatch, яка займається реформуванням кримінальної юстиції, у випадку з прокурорами Хмельницької обласної прокуратури, необхідно було відкривати кримінальне провадження, а не обмежуватися службовим розслідуванням. Щоб вирішити актуальні питання суспільства щодо прокурорів, які отримують пенсії по інвалідності, слід створити нову медико-соціальну експертну комісію для їх обов'язкового проходження. Хоча примусити їх до цього не можна, Генеральний прокурор має можливість публічно звернутися до них з пропозицією пройти перевірку на добровільній основі. На думку експерта, ті прокурори, які відмовляються від цього, повинні подати заяву про звільнення, адже довіра суспільства до прокурорів, особливо в умовах війни, є надзвичайно важливою.

Про необхідність відкриття кримінального провадження говорить і адвокат Сергій Лисенко, який чимало років працював в прокуратурі, і додає, що Офіс Генерального прокурора і МОЗ могли б створити міжвідомчу комісію, яку відправити на комплексну перевірку для початку в Хмельницьку область. "З публікацій, які ми бачимо в останні дні в ЗМІ, складається важення, що коли ти приходиш на посаду в обласний апарат прокуратури, то в твій соцпакет входить опція про те, що ти можеш оформити собі пенсію з інвалідності. Це треш", - каже він.

А колишній заступник генерального прокурора Олексій Баганець, який пропрацював в системі 35 років, вважає, що відкривати кримінальне провадження варто тоді, коли під час службового розслідування буде достовірно встановлено, що інвалідність комусь з прокурорів призначена з порушенням вимог закону. "Наприклад, буде проведена комісійна незалежна експертиза про те, що діагноз, який виставлено для оформлення інвалідності, не відповідає дійсності, - пояснює він. - Після чого виникають питання: на підставі чого була призначена інвалідність, чи брав участь у цьому сам прокурор, надаючи завідомо неправдиві медичні документи. При цьому, мало того, що отримав в незаконний спосіб інвалідність, а й ще подав документи на одержання пенсії. Бо якщо буде встановлено під час проведення службового розслідування, що виплати були незаконні, то звичайно окрім дисциплінарного проступку, будуть ще ознаки кримінального правопорушення", - зазначив він.

За його словами, пенсії можуть виплачуватись працюючим прокурорам і за вислугою років, тому важливо встановити підстави, на яких їх призначали. На його думку, це все треба досліджувати під час службового розслідування.

Адвокат Олег Шрам, який також має досвід роботи в прокуратурі, зазначає, що прокурори повинні зробити вибір між отриманням пенсії та зарплати, оскільки обидві ці суми є досить значними. Це б усунуло можливість маніпуляцій. Проте для реалізації такої ідеї необхідно внести зміни до законодавства.

Народні депутати наразі утримуються від коментарів з цього питання, проте, як повідомляє "Цензор.НЕТ", наступного тижня планується розгляд теми на засіданні комітету Верховної Ради, що займається правоохоронною діяльністю. У порядку денному буде обговорення ініціативи щодо звернення до всіх правоохоронних органів з метою з'ясування кількості виплат за інвалідністю та підстав, на яких вони здійснюються.