Николай Княжицкий: Примирение между Польшей и Украиной - от исторических разногласий к партнерству -- Блоги | OBOZ.UA
Для значительной части украинцев заявления польского правительства о приостановке европейской интеграции Украины из-за исторических аспектов стали неприятной неожиданностью. Удивил настойчивый и категоричный тон польских официальных лиц, которые заявляли о своей полной правоте в вопросе Волынской трагедии, не оставляя сомнений в истинности своих аргументов касательно событий прошлого, числа жертв и прочих деталей.
Далее текст на языке оригинала
В дійсності, у багатьох аспектах історії польська позиція є досить суперечливою, і їй слід базувати свої аргументи на фактичних даних. Важливо також визнати, що серед жертв були й українці, і їх кількість була значною.
Днями в рамках парламентської Групи дружби з Польщею ми провели презентацію результатів першого етапу праці програми "Жертви польсько-українського протистояння 1939-1947 років", яка з 2018 року реалізується в Українському католицькому університеті у Львові. Це унікальна програма, керівником якої є професор Ігор Галагіда з Гданського університету в Польщі та з УКУ.
Протягом п'яти років команда здійснила детальне дослідження, яке не виконувалося іншими істориками. Завдяки цій роботі вдалося встановити, що кількість загиблих українців становить приблизно 30 тисяч осіб, з яких більше 20 тисяч були ідентифіковані за іменами.
Це дозволяє нам значно впевненіше спілкуватися з партнерами з Польщі та інших європейських країн.
Щороку команда професора Галагіди продовжує ідентифікацію польських жертв, дотримуючись тієї ж методології. Дослідження зосереджуються на жертвах, тобто на кожній особі, яка втратила життя внаслідок польсько-українського конфлікту. Відповідно до принципу, що історію не змінити, але ми повинні зробити вірні висновки та зберегти пам'ять про тих, хто загинув.
"Ми спробуємо показати, що дотеперішні дискусії історичні, які спиралися дуже часто на головний натиск, були на тому, хто почав конфлікт і як до нього дійшло. Ми пропонуємо трохи інше. Ми пропонуємо, щоби в центрі нашої уваги була людина", - зазначає історик Ігор Галагіда.
Я був вражений величезною кількістю історичних матеріалів, які залучає команда професора Галагіди. Серед них - документи з архівів України, Польщі та Німеччини, матеріали українського та польського підпілля, метричні книги, свідчення очевидців, судові документи, а також матеріали повоєнних комісій. Крім того, історики активно спілкуються з живими свідками подій 40-х років, хоча сьогодні це вже літні люди.
Презентація підсумків цієї програми ще раз підтвердила мою думку про те, що між українцями та поляками існували не лише трагічні моменти в історії, але й численні приклади плідного співробітництва.
Відповідаючи на запитання, чи слід "дослідження історії доручити лише історикам", професор Галагіда зізнався, що раніше поділяв таку точку зору. Проте, його досвід за останні роки продемонстрував, що політичні проблеми мають бути в руках політиків. Кожна країна формує свою унікальну історичну політику.
"Як історик, моя задача полягає в тому, щоб надати політикам підтримку у вирішенні конфліктних ситуацій," - підкреслює він.
Отже, історики здатні надавати необхідні дані та допомагати у конструктивному вирішенні суперечливих питань. Проте ухвалення рішень залишається в руках політиків.
У відносинах між Україною та Польщею важливо повернутись до принципу "Прощаємо і просимо пробачення", який активно підтримував папа Іван Павло ІІ. Ми вже досягли чималих успіхів у справі українсько-польського примирення, і тепер необхідно продовжити цю важливу роботу. Наразі ми переживаємо непрості часи, і нас, безумовно, чекають численні виклики та спекуляції. Проте я впевнений, що разом із нашими польськими партнерами ми зможемо подолати ці труднощі та знайти спільну мову.
