Національний банк України прогнозує, що додатковий запит банків на облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) складе 130 мільярдів гривень через збільшення обов'язкових резервів та обмежень щодо їх покриття ОВДП.
Збільшення нормативу обов'язкового резервування з 11 жовтня на 5 відсоткових пунктів (в.п.) разом з підвищенням ліміту на формування їх облігаціями внутрішньої держпозики (ОВДП) з 50% до 60% створює потенційний чистий попит з боку банків на купівлю ОВДП у розмірі близько 130 млрд грн, повідомив заступник голови НБУ Юрій Гелетій.
"Обсяг чистого попиту, що спостерігається на бенчмарках після ухвалення нашого рішення, приблизно дорівнює 130 мільярдам гривень," - зазначив він під час брифінгу в Києві в четвер.
Гелетій зазначив, що бенчмарки ОВДП були введені в 2023 році і стали дієвим інструментом для Міністерства фінансів. Наразі банки інвестують у ці папери навіть більше, ніж необхідно для формування обов'язкових резервів.
Заступник голови НБУ наголосив, що ключовим для реалізації потенціалу купівлі держоблігацій не лише банками, а й іншими учасниками ринку є збереження ринкових ставок залучення коштів Міністерством фінансів, що надає йому змогу продавати не лише бенчмарк-ОВДП.
Гелетій зазначив, що в період з вересня по грудень заплановано погашення облігацій внутрішньої державної позики на загальну суму 175 мільярдів гривень. З цієї суми 95 мільярдів гривень підуть банківському сектору, а приблизно 80-85 мільярдів гривень отримають інші інвестори.
"Отже, важливо продовжувати активну роботу з цим каналом, щоб не лише використовувати його для бенчмарків. Ми з Міністерством фінансів будемо підтримувати постійний діалог і спостерігати за подальшим розвитком ситуації," - зазначив він.
Голова Національного банку Андрій Пишний повідомив, що внесені зміни до державного бюджету на 2024 рік передбачають збільшення видатків на оборонний сектор майже на 500 млрд грн. Це включає в себе додаткове чисте фінансування в розмірі 216 млрд грн, яке буде забезпечено через ринок облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП).
"Ми усвідомлюємо, що завдяки координації наших дій та підтримці з боку Національного банку, особливо в контексті сьогоднішнього рішення, ми зможемо задовольнити ці потреби, орієнтуючись на можливості внутрішнього боргового ринку, без залучення додаткових емісійних ресурсів," - підкреслив Пишний.
Як повідомлялося, з 11 жовтня 2024 року норматив обов'язкового резервування банків за гривневими вкладами фізосіб на строк від 93 календарних днів залишиться нульовим, тоді як на валютні вклади зросте з 10% до 15%.
З метою збільшення нормативів, кошти фізичних осіб, які перебувають на вимогу та на поточних рахунках, а також вклади терміном до 92 днів, будуть підвищені: в національній валюті з 20% до 25%, а в іноземній валюті — з 30% до 35%.
Щодо фінансів юридичних осіб, то нормативи для їх гривневих активів зростають з 10% до 15%, а для валютних коштів - з 20% до 25%.
З 11 жовтня планується підвищення нормативу обов'язкового резервування для коштів на вкладах та поточних рахунках, що належать іншим банкам-нерезидентам, а також для кредитів, отриманих від міжнародних (не фінансових) і інших організацій-нерезидентів. У національній валюті цей показник зросте з 10% до 15%, тоді як в іноземній валюті – з 20% до 25%.
Обсяг обов'язкових резервів з 11 вересня до 10 жовтня становить 390,95 млрд грн порівняно з 389,17 млрд грн у попередній період.