Яка мета була у Шольца в розмові з Путіним і чи вдалося йому її реалізувати?

Наприкінці тижня канцлер Німеччини Олаф Шольц пішов на крок, що викликав жорстку реакцію Києва - він зателефонував російському лідеру Владіміру Путіну і годину з ним спілкувався.

Президент Володимир Зеленський прокоментував ситуацію, зазначивши, що Олаф Шольц вніс до гри елемент непередбачуваності, тоді як в українському Міністерстві закордонних справ підкреслили, що Путін сприймає спроби досягнення компромісу як прояв слабкості.

Проте основні західні союзники не поділили обурення українського керівництва. Згодом стали відомі подробиці, що переговори з Путіним проходили з мовчазної згоди інших важливих західних лідерів.

Проте найголовніше - це те, яку позицію займають в самій Німеччині з цього питання.

У статті журналістки Христини Бондарєвої для "Європейської правди" розглядається реакція німців на нещодавню розмову канцлера Шольца з Путіним, яка відбулася після дворічної перерви. Авторка аналізує мотиви, які спонукали канцлера до цього кроку, а також думки громадськості в Німеччині щодо його зусиль відновити діалог з російським лідером. Пропонуємо короткий виклад основних думок статті.

Чого ж Шольц намагався досягти цим дзвінком?

З відповідного оголошення німецького уряду стало відомо, що канцлер намагався переконати російського керівника у необхідності переговорів щодо припинення бойових дій. Але чи дійсно він вірить, що за майже два роки після їхньої останньої зустрічі Владімір Путін став готовим до укладення угод?

Відповідь - ні. Принаймні, жодних свідчень на користь цього немає.

В Німеччині лише небагато людей осягнули, яку важливу роль може відіграти діалог з Путіним як для України, так і для Берліна.

Серед обґрунтованих причин можна виділити кілька основних: підтвердити Путіну, що західна військова підтримка України залишиться стабільною; застерегти російського лідера від ілюзій щодо можливих угод з майбутнім президентом США Дональдом Трампом, які можуть негативно вплинути на Україну.

"На думку Шольца, телефонний дзвінок мав на меті дати зрозуміти Путіну, що майбутнє України не вирішуватиметься одноосібно Трампом. І що Європа має бути залучена до можливих мирних переговорів", - підкреслює Spiegel.

Крім того, Олаф Шольц визнав: російський лідер свої погляди на війну не змінив.

Незалежні оглядачі пояснюють переговори канцлера внутрішньою політикою.

23 лютого в Німеччині відбудуться дострокові вибори, і Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) під керівництвом Олафа Шольца, здається, наближається до невдачі. Крім того, зростає кількість соціал-демократів, які не підтримують кандидатуру Шольца для посади канцлера.

Переговори щодо завершення конфлікту можуть виглядати як засіб, який допоможе укріпити позиції Шольца напередодні виборів.

Мирні переговори стали важливим елементом передвиборчої стратегії канцлера та його політичної сили.

Спiegel підкреслює, що під час виборчої кампанії до Європейського парламенту влітку 2024 року Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) вже висловлювала підтримку Шольца як канцлера миру. Тепер партія знову активно впроваджує цю стратегію. Основна мета соціал-демократів – зайняти електоральний простір, який займають "друзі Путіна", зокрема ліворадикальний Альянс Сари Вагенкнехт та ультраправий "Альтернативний для Німеччини".

Згідно з поясненням професора політології Кельнського університету Томаса Єгера, дзвінок до Путіна став би свідченням того, що Шольц активно займається питаннями мирного врегулювання конфлікту.

Аналітик журналу Die Zeit вважає, що цей крок Шольца має виключно передвиборчий характер, а не є проявом прагнення до миру.

Він підкреслив, що "тепер Шольц може заявити (лідерці ліворадикальної партії Сарі) Вагенкнехт, що поки вона лише говорить, він веде діалог з Путіним, і передати Фрідріху Мерцу (кандидату від опозиційного ХДС на посаду канцлера): 'Я веду переговори, тоді як ви плануєте розміщення ракет Taurus'".

Не можна виключити, що в результаті зустрічі Шольца і Путіна може відбутися зближення в питанні передачі ракет Taurus для Збройних сил України, незважаючи на те, що Шольц, який швидко втрачає вплив, прагне цьому завадити.