На відміну від Китаю: чи зможе Моді стати ключовим посередником у переговорах?

Наскільки ймовірно, що Індія стане місцем для проведення Другого саміту миру, покаже лише час та специфічні обставини. Однак чи може Індія виступити в ролі ключового посередника у переговорах між Україною та агресивною Росією?

Президент України Володимир Зеленський днями заявив, що Індія може стати місцем проведення другої Мирної конференції щодо України, під час якої Київ готовий заслухати пропозиції інших країн щодо завершення війни - про це глава держави сказав в інтерв'ю індійському виданню The Times of India.

Згідно зі словами Зеленського, він обговорював це питання також із прем'єр-міністром Індії Нарендрою Моді.

"Ми говорили з Моді... Я вважаю, що ми могли б провести Другий саміт миру в будь-якій поважній столиці. Безумовно, це може бути в Індії", - сказав Зеленський.

При цьому президент вважає, що Моді подібний захід організувати зможе. Він також додає, що Україна готова вислухати пропозиції щодо завершення війни від таких країн, як Китай, Бразилія, Індія й членів Європейського Союзу. Втім Зеленський наголосив, що такі пропозиції мають ґрунтуватися винятково на українському форматі, оскільки війна "йде у нас", пише УНН.

Тим часом стало відомо, що у листопаді, як це передбачалося раніше, Другий саміт миру, ймовірно, не відбудеться.

"Другий саміт миру запланований на листопад, однак його проведення ще не відбудеться. Усе необхідне для підготовки вже має бути готовим. Наразі тривають тематичні конференції, присвячені кожному пункту Формули миру, які завершуються прийняттям комюніке. Основні тези цих документів стануть основою для майбутнього мирного плану Другого саміту", - зазначила радниця глави Офісу президента Дарія Зарівна в коментарі для видання Телеграф на початку жовтня.

Відповідно до її заяв, остання підготовча конференція перед самітом відбудеться в Канаді 30-31 жовтня. Основною темою зустрічі стануть гуманітарні питання, зокрема обговорення звільнення військовополонених, цивільних заручників та повернення дітей.

Зарівна підкреслила, що дата проведення Другого саміту миру буде визначена лише після завершення всіх тематичних конференцій.

"Кажу обережно. Якщо й відбудеться, то точно не до виборів у США. Тобто це кінець листопада чи початок грудня. Якщо не вдасться провести до середини грудня, то лише наступний рік", - припустив голова Центру прикладних політичних досліджень Пента Володимир Фесенко у коментарі РБК-Україна.

При цьому він уточнив, що з середини грудня на Заході стартує період різдвяних канікул, а початок січня буде насичений іншими самітами.

Слід зазначити, що первісною метою України, якщо згадати про попередні плани, було проведення Другого мирного саміту, який мав відбутися майже через місяць після першого. Нагадаємо, що перший саміт відбувся 15-16 червня 2024 року поблизу Люцерна в Швейцарії і зібрав представників 92 країн та восьми міжнародних організацій.

Згодом Україна планувала організувати Другу мирну конференцію в листопаді. Цю інформацію 13 вересня озвучив Зеленський, зазначивши, що до участі буде запрошено і країну-агресора Росію.

Втім Фесенко зазначає, що саміти миру - неприйнятна історія для Росії, бо вони ламають російську стратегію переговорного процесу: росіяни розцінюють їх як чужорідний майданчик, де їх закликатимуть частково погодитись на українські умови. Таким чином, із високою ймовірністю Росія проігнорує й другий саміт.

Проте росіяни навряд чи були б настільки активними у своїх діях, якби на такій конференції присутній був Китай. Тим не менш, цей "партнер" Росії, а також Північна Корея та Іран, вже визначився зі своїм курсом, створюючи власну альтернативну платформу для "миротворчих" ініціатив.

Так, 27 вересня на полях Генасамблеї ООН у Нью-Йорку Бразилія та Китай організували зустріч за участі 17 країн, куди не запросили Україну та Росію. Серед присутніх були Туреччина, Мексика, Індонезія, Замбія, Угорщина, Швейцарія та Франція. Там оголосили створення Групи друзів миру, що мала би дати поштовх реалізації їхньої мирної ініціативи.

У фінальному комюніке Групи друзів свої підписи залишили представники 13 країн. Як зазначає ВВС, європейські учасники не підписали спільну декларацію.

Як бачимо, китайські "мирні" зусилля Індія чомусь не підхоплює.

"У Індії ставлення до США не є позитивним, проте антипатія до Китаю ще вираженіша", – відзначив Іван Ус, головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень, в коментарі для РБК-Україна.

На його думку, це також формує політику Індії та її стратегічні інтереси.

"На думку Уса, через побоювання перед Китаєм та зміцнення зв'язків між Китаєм і Росією, Індія, ймовірно, поступово почне схилятися на бік України та Заходу."

І це - незважаючи на спільні "теплі" фото, котрі Моді зробив на нещодавньому саміті БРІКС у Казані разом із Путіним та Сі Цзиньпінем, а також на перші за шість років перемовини, котрі індійський прем'єр провів на полях БРІКСу з китайським лідером.

"Обидві країни мають зберігати важливе усвідомлення того, що Китай і Індія створюють можливості для взаємного розвитку, а не є загрозами одне для одного. Вони повинні розглядати себе як партнерів у співпраці, а не як суперників. Необхідно разом знаходити шляхи для добросусідського співіснування та спільного прогресу", - зазначив тоді Сі.

Але чи справді Індія готова до таких викликів? За словами Раджіва Анантарама з Індійської ради досліджень міжнародних відносин, країна сприймає Китай переважно як суперника. Він підкреслює, що, незважаючи на офіційні заяви Китаю, той також розглядає Індію як конкурента.

"Ми конкуруємо за ресурси та геостратегічний вплив," - підкреслює Анантарам у своєму коментарі для DW.

За словами самого Моді, щодо війни Індія виконувала подвійну роль. Перша - гуманітарна допомога, друга полягає у тому, щоб "триматися якомога далі від війни".

"Ми щиро прагнули уникнути війни, але це не означало, що ми лише бездіяльно спостерігали. Ніколи не приймали на себе таку роль. Ми ніколи не були нейтральними. З самого початку ми займали певну позицію, і нашою позицією завжди був мир," - зазначив Моді наприкінці серпня.

Проте Андрій Іллєнко, офіцер батальйону Свобода Національної гвардії України, висловлює свою думку, що хоча Індія може стати платформою для переговорів, не варто переоцінювати миротворчі можливості таких країн.

"Оскільки зрозуміло, що в цій війні вони явно не підтримують нас, але й не стають на бік супротивника," - додав він.

Іллєнкотакож пояснив, що такі країни як Індія займають нейтральну позицію, але під час війни нейтралітет фактично є більш вигідний саме країні-агресору.