У Києві на будинку, де жив Василь Стус, встановили меморіальну дошку. Поет провів тут дев'ять місяців перед тим, як його заарештували.

У Києві на фасаді будівлі, де український поет Василь Стус проживав у останні місяці перед своїм другим і трагічним арештом, встановлено меморіальну табличку. Церемонію відкриття приурочили до Міжнародного дня ув'язнених письменників. Цей день також став важливим моментом для сина поета Дмитра Стуса та його родини, які вирушили до Росії для ексгумації тіл Василя та двох його соратників — правозахисників Юрія Литвина і Олекси Тихого.

16-поверховий панельний будинок на вулиці Чорнобильська, 13А був оселею письменника протягом дев'яти місяців, з серпня 1979 до травня 1980 року. Тут він працював над творами й перекладами, йдеться у пресрелізі проєкту.

Меморіальну дошку створили та встановили завдяки щедрим внескам благодійників, а організацією збору коштів займалися "Солом'янські котики" в партнерстві з Дмитром Стусом і засновником StusCentre Юрісом Пісковойсом.

Зображення: надане прес-службою Сина поета Дмитра Стуса.

"Завдяки вашим внескам ми зібрали необхідну суму для встановлення дошки-пам'ятника на будинку, що був останнім місцем мешкання Василя Стуса", - повідомляли в благодійному фонді.

До збору коштів долучилися близько 700 благодійників. Автором меморіальної дошки став відомий український скульптор Володимир Щур, який хотів передати у своїй роботі силу та незламність духу Стуса.

Василь Стус - український поет і правозахисник. Стус відкрито виступав проти порушень прав людини в Радянському Союзі та критикував арешти колег. Уперше був заарештований у 1972 році. Дев'ять місяців поета утримували в СІЗО, а потім оголосили вирок - 5 років позбавлення волі з 3 роками таборів. Після завершення терміну Стуса вислали в Магаданську область працювати на копальнях. У 1979 році дисидент повернувся до Києва і вступив до Гельсінської правозахисної групи. Працював робочим на заводах і взуттєвій фабриці (вона діє досі, розташована на вулиці Івана Дзюби, 3). Радянські спецслужби не припиняли стежити за поетом і врешті його знову заарештували. Прирекли на 10 років колонії і 5 років таборів у Пермській області. Письменника утримували в жахливих умовах, на знак протесту проти дії тюремників він голодував. Адвокатом Василя Стуса під час другого процесу був державний зрадник Віктор Медведчук. Він судився з історикомВахтангом Кіпіані, який написав книгу про Стуса і описав роль Медведчука в тому, що поет отримав такий суворий вирок. Василь Стус помер за нез'ясованих обставин 4 вересня 1985 року. Офіційною причиною смерті назвали серцеву недостатність, але також "совєти" намагалися видати загибель за самогубство. Є свідчення, що Стусу насправді могли завдати удару в голову нарами.