Коли урядові комунікації перетворюються на пропаганду: Яким чином Росія експлуатує соціальні мережі посольств у США та Південній Африці для розповсюдження дезінформації.
Дослідження розповсюдження кремлівських інформаційних кампаній у соціальній мережі Х на прикладі акаунтів дипломатичних представництв у Сполучених Штатах та Південноафриканській Республіці.
Росія постійно прагне просувати свої інтереси на міжнародній арені, намагаючись створити позитивний імідж "надійного партнера" або "рятівника", з особливим акцентом на країни Глобального Півдня. Для досягнення цієї мети вона використовує не лише державні медіа та проксі-ресурси, а й інвестує в місцевих блогерів і ботоферми в соціальних мережах. Крім того, Росія активно залучає дипломатичні установи та їхні акаунти в соцмережах для розповсюдження своєї пропаганди.
У даному дослідженні ми ставимо за мету вивчити, яким чином російські дипломати та політики формують імідж Росії на міжнародній арені. Для цього було обрано офіційні акаунти російських посольств у Південно-Африканській Республіці (ПАР) та США на платформі X (Twitter). Автори дослідження бажають проаналізувати, як їх комунікація впливає на громадську думку в одній із ключових країн Глобального Півдня, а також виявити відмінності між пропагандистською риторикою в ПАР та "дипломатичним стилем" на аналогічних акаунтах у США. У процесі роботи ми дослідили понад 12,5 тисяч публікацій з офіційних акаунтів російських посольств, починаючи з 2020 року і до вересня 2024 року. Крім того, ми провели порівняльний аналіз із публікаціями посольства України в цих країнах за той самий період.
Кількість твіту, що публікуються посольствами Росії та України в Сполучених Штатах і Південноафриканській Республіці, за тиждень.
Методологія вивчення
Соціальну мережу Х (раніше Twitter) було обрано для дослідження з декількох причин. За інформацією сервісу Statista, у квітні 2024 року понад 70% користувачів соцмережі були молодшими за 35 років. Соцмережа мала 611 мільйонів користувачів щомісяця та була 12-ю за популярністю у світі.
У постковідний період у Південно-Африканській Республіці спостерігається зростання популярності різних соціальних медіа платформ, що стало наслідком активного використання мобільних додатків. У мережі X (раніше відомий як Twitter) щомісяця користуються до 60% південноафриканців у віковій категорії від 18 до 64 років. Порівнюючи аудиторії Південної Африки та США, можна помітити, що 82% південноафриканських користувачів X є молодшими за 44 роки, а близько третини з них молодші за 25. Станом на вересень 2023 року 42% дорослих американців у віці 18-29 років активно використовували X. Молодіжна аудиторія цієї платформи є цікавою для вивчення реакцій на пропагандистський контент, оскільки вона не має інерції стереотипів, які залишилися з часів Холодної війни та конфронтації між СРСР і США.
На відміну від продуктів корпорації Meta (Facebook, Instagram), соцмережа Х (Twitter) не була заблокована у Росії з 2023 року. Твіттер також не зазнавав уповільнень від російських провайдерів, на відміну від YouTube. На відміну від Telegram, Х не має російських співзасновників. Х, на відміну від TikTok, SnapChat і Douyin, Kuaishou, які орієнтується переважно на китайський ранок, не є насамперед платформою для публікації коротких відео. І, на відміну від TikTok, не заборонений для використання урядовцями окремих держав Америки та Європи. Це ускладнило б порівняння комунікації різних держав між собою у випадку масштабування. Також TikTok не використовується настільки широко дипломатами у роботі.
Незважаючи на популярність та доступність соціальної мережі, модерація контенту в X щодо дезінформації залишається на низькому рівні. Лише у вересні 2024 року компанія представила свій перший звіт за останні два роки про обмеження або видалення контенту. Це сталося, зокрема, внаслідок неодноразової критики, яку мільярдер Ілон Маск, що став власником платформи в квітні 2022 року, отримував за поширення неправдивої інформації та фейкових новин через свій акаунт. Водночас Маск позиціонує себе як захисник "свободи слова".
Також слід зазначити, що як Україна, так і Росія, подібно до багатьох інших країн, мають свої сторінки посольств на цій соціальній платформі. Це відкриває можливість для порівняння їх контенту та впливу, використовуючи єдину медіа-простір.
У даному дослідженні ми зосередили увагу на аналізі веб-сторінок посольств Росії та України в США і Південноафриканській Республіці. Вибір цих дипломати зумовлений кількома важливими аспектами. По-перше, варто зазначити геополітичну орієнтацію країн. За даними Kiel Institute, США є найбільшим постачальником військової допомоги Україні у її боротьбі проти російської агресії. Водночас, ПАР у березні 2022 року утрималася під час голосування в ООН за резолюцію, що підтримувала територіальну цілісність України і засуджувала дії Росії. Крім того, з 2011 року ПАР є членом БРІКС, що робить її важливим гравцем у Глобальному Півдні. Дипломатичні зусилля України спрямовані на залучення цих країн до Формули Миру, в той час як російська пропаганда намагається переконати населення та еліти Глобального Півдня підтримувати Росію або ігнорувати її порушення міжнародного права.
Англійська мова є офіційною в США, а в Південноафриканській Республіці вона займає друге місце за популярністю. Посольства України та Росії в обох цих країнах ведуть свої сторінки в Twitter англійською мовою. Використання однієї й тієї ж мови для публікацій допомагає уникнути необхідності в перекладах, що, в свою чергу, знижує ризик спотворення контексту, яке може виникнути під час перекладу. Такі спотворення можуть мати негативний вплив на результати досліджень.
Для аналізу ми обрали період від 1 січня 2020 року до дати вивантаження даних, 15 вересня 2024. Такий великий період був обраний для порівняння тенденцій у публікаціях до та після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Кількість унікальних публікацій в аналізованому масиві становить 12517.
Основна гіпотеза даного дослідження полягає в тому, що офіційні сторінки російських посольств у США та ПАР регулярно поширюють російську пропаганду, в той час як українські посольства в цих країнах не забезпечують достатньої ефективності в донесенні позицій України. Мета дослідження полягає в порівнянні основних числових показників охоплення публікацій на сторінках зазначених посольств у соціальній мережі Х; визначенні значення публічних комунікацій для розповсюдження пропаганди на офіційних ресурсах російських посольств у США та ПАР; а також в аналізі різних підходів до поширення інформації на сторінках досліджуваних посольств, зокрема, через ретвіти, залучення зовнішніх експертів, публікації представників держав і використання хештегів для потрапляння в тренди на платформі Х.
Після збору даних зі сторінок посольств України та Росії в США та ПАР, основні етапи аналізу включали наступні кроки: дослідження кількісних показників та динаміки твітів; класифікація публікацій за темами; виділення ключових персонажів, назв країн, організацій або подій у зібраному масиві; аналіз найбільш вживаних слів для виявлення змін у риториці посольств у Twitter.
Щорічна кількість твітів посольств Росії та України у США й ПАР від 2020 до 15 вересня 2024
Станом на жовтень 2024 року, кількість підписників Посольства Росії в США досягає 136,4 тисячі, в той час як українське посольство має всього 25,4 тисячі фоловерів. У Південноафриканській Республіці ситуація ще гірша: російське посольство читають 181,7 тисячі користувачів твіттера, тоді як українське лише близько 2,6 тисячі. Ця значна різниця у кількості підписників негативно позначається на охопленні та цитуванні українських дипломатичних представництв. Проте, з початку 2024 року, після зниження частоти твітів російського посольства у США, українське посольство досягло схожих показників реакцій на свої дописи. Так, з 1 січня по 15 вересня 2024 року, посольство України у США в середньому отримувало 49 ретвітів щотижня, в той час як російське — 44. За той же період, твіти українського посольства мали в середньому 211 поширень, у той час як російські — 162. Такі схожі результати і тенденція до переваги українського посольства частково пояснюються зменшенням активності російського посольства у США, яке з березня 2023 року почало публікувати менше дописів. Натомість, російське посольство в ПАР продовжує активно вести свою діяльність: за дев'ять з половиною місяців 2024 року, воно опублікувало втричі більше твітів, ніж українське — 1006 проти 334.
Як державні комунікації перетворюються на інструмент пропаганди
У вивченому наборі даних було виявлено лише 38 твітів, які посольства поширили без додаткових коментарів. З них 22 повідомлення опублікувало посольство України у США, а ще п'ять — українське посольство в Південноафриканській Республіці. Українські дипломатичні установи здебільшого ретвітять матеріали від представників влади та державних органів, зокрема президента Володимира Зеленського, спікера Верховної Ради Руслана Стефанчука, прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, Міністерства закордонних справ України, міністра закордонних справ Андрія Сибіги, посла Оксану Маркарову та Кримську платформу. Також Посольство України у США один раз поділилося інформацією про захід Atlantic Council, присвячений енергетичній стійкості України.
У восьми з 11 випадків посольство Росії у ПАР ретвітило без додаткових текстівок власні повідомлення. А також -- російського міністерства закордонних справ, зокрема, одну з його верифікованих сторінок у Х із назвою "Russia". За описом сторінки у соцмережі, "Russia" пропонує "свіжі ідеї і Росії. Домівки більш ніж 190 етнічних груп та автентичних культур, 11 часових і 7 кліматичних поясів". Серед того, що там публікують: фото природи, згадки історичних подій, публікації про дні народження відомих особистостей, кустарні переробки радянських машин "Лада" чи "Москвич", російську культуру і життя "більш ніж 190 етнічних груп та автентичних культур", набутки чи представників яких Росія традиційно присвоює. Зокрема, 9 жовтня "Russia" опублікувала твіт із нагоди дня народження уродженця сучасної Полтавської області України, спортсмена-борця кінця 19-першої половини двадцятого століття Івана Піддубного. Ще один приклад культурної апропріації -- привітання космонавта Павла Поповича, де його назвали "радянським" пілотом, "забувши" вказати що він уродженцем Київщини та був першим українцем у космосі.
Ще три випадки ретвітів посольством Росії у ПАР -- ретвіти інших користувачів, які співзвучні російській пропаганді. 29 червня 2024 року посольство перепублікувало твіт верифікованого, проте анонімного користувача соцмережі "Lord Bebo" з відео і підписом: "Українські військові буквально хапають водіїв автобусів під час роботи". На кінець жовтня 2024 року анонімний акаунт "Lord Bebo", створений у квітні 2019 року, має майже 495 тисяч читачів у твіттері та ще 48.5 тисячі в однойменному каналі в телеграмі, посилання на який розміщено у профілі. Автори чи автор сторінки "Lord Bebo" пишуть, що виступають "проти лицемірства та фейкових новин". Проте майже всі публікації містять винятково дезінформаційний контент, присвячений Україні, Ізраїлю та виборам у США.
7 вересня Посольство Росії в Південній Африці повторно опублікувало твіт автора Томаса Фазі. У цьому дописі Фазі насміхався над чутками про можливу участь Росії у диверсіях на військових об'єктах у Європі. Раніше він стверджував, що в Україні відбувається переслідування православних, а "Європейський Союз принижує Угорщину". У липні 2024 року Томас Фазі увійшов до числа "інтелектуалів", які підписали відкритий лист, закликаючи західних політиків не запрошувати Україну до НАТО, щоб "не спровокувати Росію". 26 вересня журналісти OCCRP оприлюднили дослідження, в якому розкрили, як російські агенти вербують європейців для участі у диверсійних актах.
У ще одному випадку 12 вересня 2024 року посольство Російської Федерації в Південній Африці без коментарів повторно опублікувало твіт американського політичного коментатора Джексона Хінкля, у якому він стверджував, що "бог на стороні Путіна". Цей конспіролог розмістив селфі з Москви з підписом про те, що перед посольством США в Росії встановили меморіал ще одному проросійському пропагандисту Гонсало Лірі. У травні 2023 року Ліро був затриманий українською Службою безпеки і йому пред'явили звинувачення за статтею 436-2 Кримінального кодексу України, що стосується виправдання та заперечення агресії РФ проти України, а також глорифікації її учасників. Суд ухвалив рішення про запобіжний захід у вигляді арешту з можливістю звільнення під заставу. Після внесення застави Ліра втік з-під нагляду та намагався залишити країну. Однак його затримали в Закарпатті та повернули до слідчого ізолятора в Харкові. У січні 2024 року Ліра помер у в'язниці, ймовірно, від пневмонії. Водночас пропагандисти намагаються представити його арешт і смерть як "доказ" того, що "київський режим знищує журналістів і піддає їх тортурам".
Користувачі X, яких посольства Росії та України в США та ПАР цитували не менше трьох разів у період з 1 січня 2020 по 15 вересня 2024 року.
У базі даних зафіксовано 908 випадків, коли користувачі Х поширювали посилання з текстовими коментарями від посольств. Як і у випадках ретвітів без супроводу, посольство Росії в США найчастіше згадує відповідні міністерства, державних лідерів та чиновників. Крім того, вони активно поширюють власні твіти, позначаючи іноземних чиновників і політиків, що виглядає як запрошення до обговорення, з метою спровокувати конфлікти.
Зокрема, у травні 2020 року російське посольство в США опублікувало твіт, у якому відзначило речника Державного департаменту США, звинувативши американську сторону в начебто оббризкуванні аерозолем кореспондента прокремлівського видання "РИА Новости" в Міннеаполісі. А в грудні 2021 року Росія знову звернулась до США з обвинуваченням у створенні "військових баз навколо своїх кордонів". Це твердження стало одним із аргументів, які Росія використала для виправдання свого масштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року.
Посольство Росії у ПАР частіше за посольство цієї держави у США згадує іноземців, які підтримують Росію чи поширюють зручні російській пропаганді тези. Наприклад, за аналізований період це посольство 14 разів згадало і зацитувало твіти проросійського експерта, ірландського підприємця Чея Бовза. У травні 2023 року він виступив на засіданні Ради Безпеки ООН, де сказав, що підтримка України НАТО веде до ескалації збройного конфлікту.
У твіті, написаному у серпні 2023 року, який ретвітнуло посольство Росії у ПАР, Бовз стверджував, що "Україна обстрілює цивільне населення з американської, британської та французької зброї". Ніби Україна цілеспрямовано займається обстрілами цивільних під час протидії російській збройній агресії. Таку пропагандистську тезу Кремль теж використовує, щоб продовжувати агресію проти України.
Користь російській пропаганді у ПАР приносять і американські любителі конспірології, наприклад, блогер, ексведучий телеканалу Fox News Такер Карлсон. Він у лютому 2024 приїжджав до Росії, де дав можливість виговоритися Володимиру Путіну, а у квітні 2024-го опублікував інтерв'ю з одним з ідеологів путінського режиму Олександром Дугіним.
Посольство Росії в Південноафриканській Республіці згадало Карлсона 30 разів, проте лише шість його повідомлень були поширені. В одному з цих твітів американський блогер ділився враженнями про привабливість московського метрополітену.
"Як Росія, що часто згадується як держава з потужним ядерним арсеналом, має метрополітен, яким щодня користуються прості громадяни, щоб дістатися до роботи і назад, і який перевершує все, що є в нашій країні?" -- 15 лютого 2024 року заявило посольство Росії в ПАР, цитуючи Такера Карлсона, чий вислів нагадує радянські уявлення про "загниваючий Захід".
Посольство Росії в США стало рідше посилатися на твіти проросійських експертів та конспірологів. Натомість, воно активно цитує журналістів, які проводять інтерв'ю з російськими дипломатами. Наприклад, з травня 2022 року шість разів було згадано журналіста Newsweek Тома О'Коннора:
"У США спостерігається зростання русофобських настроїв, які підсилюються медіа з підтримкою владних структур. Це явище набуває найгірших рис антикомуністичної параної та полювання на відьом, подібно до епохи Маккарті", -- йдеться у повідомленні посольства Росії в США, яке поширило твіт О'Коннора про його інтерв'ю з російським послом у США для Newsweek у травні 2022 року.
На третьому місці за значимістю та активністю, після ретвітів від державних установ та "експертів", розташоване поширення інформації через офіційні профілі Росії у X твітів різних російських пропагандистських медіа. Найчастіше в аналізованому контенті фігурує африканська англомовна версія російського пропагандистського видання Sputnik, яка розпочала свою діяльність у X тільки в травні 2023 року. Станом на вересень 2024 року цей профіль має понад 4 тисячі підписників. Наприклад, франкомовний варіант Sputnik Afrique, заснований ще в 2011 році, вже привернув понад 108 тисяч підписників. Ми спостерігаємо тенденцію, в рамках якої з більш популярної та відомої аудиторії сторінки російського посольства в ПАР відбувається спроба "переключити" увагу на новостворений профіль.
Росіяни використовують сторінку Sputnik в Африці для поширення позицій російських чиновників чи щоб розповісти про "благочинність" Росії щодо Африки. Зокрема, 4 червня 2024 африканську філію Sputnik згадали з цитатою російського прем'єра Михайла Мішустіна, що Росія "всупереч перешкодам, створеним колективним Заходом" за останні п'ять років привезла в Африку 380 тисяч тонн продовольства. У твітах немає згадки про те, чому на Росію наклали санкції. І як Росія перешкоджала експортувати зерно Україні у 2022 -- 23 роках, та, ймовірно, експортувала до інших держав зерно, вкрадене на окупованих територіях України.
Твіти посольств Росії у США й ПАР: "Збереження себе" проти пристосування під вимоги "міжнародному ринку"
На офіційних акаунтах російських дипломатів на платформі X для міжнародної аудиторії використовуються усталені терміни для позначення історичних подій. Наприклад, посольства Росії в США та Південноафриканській Республіці принаймні 352 рази згадували "World War II" (Друга світова війна), на відміну від англійського терміна "Great Patriotic War" (Велика вітчизняна війна). Останній термін, як правило, вживається в російських засобах масової інформації та просувається в країнах, що колись входили до СРСР або належали до так званого "соціалістичного табору". У проаналізованих твітах "Велика вітчизняна війна" з’явилася лише 89 разів. Таким чином, російські дипломати прагнуть покращити міжнародне сприйняття "російської версії історії".
Масштаби маніпуляцій історичними подіями у твітах російських посольств ілюструє хештег "#OTD". Він розшифровується як "on this day", а українською перекладається як "у цей день". Ним аналізовані посольства маркують згадувані річниці та пам'ятні дати. У випадку посольства Росії у ПАР дописи з цим тегом за аналізований період становили 20,9% від усіх публікацій. У посольства Росії у США таких дописів було понад 9%. Посольства України у ПАР і США звертаються до цього хештегу лише у 0,17% і 0,13% відповідно. Враховуючи, що потрапляння на сторінку trending є запорукою того, що контент буде помітний саме локальній аудиторії, можна припустити, що така активність та обсяг використання цього хештегу пов'язані саме з цим. А також ілюструє, як Росія використовує історію для пропаганди.
Наповнення твітів згадками історичних подій може зручним способом підтримувати динаміку публікацій і поширювати потрібні погляди на минуле, не порушуючи принципів поширення контенту в X через велику частоту публікацій і використовуючи хештеги для потрапляння у тренди. Такі публікації можна планувати наперед та актуалізовувати щороку за допомогою ретвітів.
50 найбільш згадуваних особистостей, організацій, країн та подій у твіттах російських та українських посольств у США і ПАР, що фіксувалися щотижня з 1 січня 2020 року по 15 вересня 2024 року.
З 2021 року російське посольство в США зменшило не лише частоту своїх публікацій, але й використання маркерних слів, характерних для російської пропаганди, таких як "нацисти" та "неонацисти". Також зменшилася кількість згадок термінів, що позначають противників Росії, зокрема "Вашингтон", "ЄС", "НАТО", "Україна", "Польща" та інших. Натомість, ситуація в посольствах Росії в Південноафриканській Республіці виглядає інакше. Наприклад, кількість згадок про "Вашингтон" з боку російського посольства в ПАР значно перевищує аналогічні згадки в США: 242 проти 115. У обох випадках ці терміни зазвичай вживаються в негативному контексті, що ще раз підтверджує, що російська дипломатична діяльність нерозривно пов'язана з пропагандистськими кампаніями.
В числі маніпуляцій історією, що зустрічаються у твітах російського посольства в Південній Африці, можна виділити декілька ключових моментів. 9 травня 2022 року на офіційному аккаунті посольства була опублікована стаття пресаташе Олександра Ареф'єва, яка також з'явилася в місцевих медіа, таких як Pretoria News, в категорії платних матеріалів. У цій статті автор стверджує, що Росія, "разом з колишніми радянськими республіками", відзначає "День перемоги" 9 травня, при цьому просуваючи путінську версію історії про "покоління переможців" і акцентуючи на тому, що вирішальна поразка Німеччини була завдана саме на східному фронті Другої світової війни. Ареф'єв звертається до місцевої аудиторії, запевняючи, що Росія та африканські країни знаходяться "по один бік історії", а Україну він називає "прихистком неонацизму з повною підтримкою Заходу". Така публікація має на меті підживити антизахідні та антиколоніальні настрої, принаймні серед частини південноафриканців, і в той же час активно повторює російсько-радянську версію історії. Ареф'єв прямо зазначає, що "Друга світова війна сталася, в значній мірі, через політику Заходу щодо умиротворення нацистської Німеччини", і стверджує, що сьогодні "Захід повторює ті ж помилки стосовно України, ігноруючи уроки історії". Звісно, дипломат не згадує про пакт Молотова-Ріббентропа і домовленості між Сталіним і Гітлером щодо розподілу Польщі.
Сукупно святкуванню 9 травня у твіттері Росії в ПАР присвячено 108 твітів, які потрапили у вибірку для аналізу. Серед них, наприклад, цикл, опублікований у "твіттер-тредах" про "дев'ять символів перемоги", з хештегом #SymbolsOfVictory (#СимволыПобеды). Такі твіти публікувалися й англійською, й російською мовами. Наприклад, твіт про значення "золотої зірки героя" та про тих, хто нагороджений цією радянською медаллю.
На Південній Африці реалізують пізньорадянську традицію, яку багато людей пам'ятають з дитинства — ритуальне відвідування ветеранів війни напередодні 9 травня. Одиноку ветеранку вдалося знайти російським дипломатам у Йоганнесбурзі. На офіційній сторінці російського посольства в ПАР також можна натрапити на публікації, що висвітлюють хід акції "Безсмертний полк" у Йоганнесбурзі в 2021 році. Як зазначає історик Тімоті Снайдер, ці акції є складовою частиною російського міфологічного наративу про Другу світову війну. Цей міф про колишню велич і славу, яку намагаються відтворити через нові акти агресії — зокрема, війну проти України.
Варто підкреслити, що не всі користувачі Twitter, які читають публікації російського посольства в ПАР, сприймають російську пропаганду без заперечень. Наприклад, у 2022 році, після початку повномасштабного вторгнення в Україну, під постами посольства можна було зустріти чимало критичних коментарів, карикатур на Путіна та заклики до припинення агресії щодо України і Південної Африки.
Протягом досліджуваного періоду на Twitter-акаунті посольства Росії в ПАР терміни "неонацисти" та "неонацизм" з’являлися 74 рази. Більшість повідомлень є цитатами з виступів представників російського Міністерства закордонних справ, таких як Марія Захарова, Сергій Лавров або навіть Володимир Путін, і були опубліковані після початку повномасштабного вторгнення. У одному з постів, адресованих південноафриканській аудиторії, була розповсюджена версія про замовників теракту в московському торговому центрі "Крокус", яку озвучив сам президент Росії.
Президент #Путін: "Ця жорстока атака в "Крокус Сіті Холл" може свідчити про те, що вона є частиною тривалої кампанії тих, хто з 2014 року веде війну проти нашої держави, використовуючи неонацистський київський режим."
Проте, Росія вже давно поширювала свою версію подій про "неонацистський переворот в Україні" через акаунт посольства у Південній Африці в Twitter. Наприклад, в публікаціях 2020 року згадувався проросійський блогер Олесь Бузина, якого називали "опозиціонером неонацистського перевороту в Україні", і звинувачували українську владу в тому, що вона "забула" провести розслідування його вбивства.
Принаймні у десяти матеріалах на офіційній сторінці Російського посольства в США пропагандисти стверджували, що "США отримують вигоду від війни в Україні" або що "конфлікт в Україні є вигідним бізнесом для Сполучених Штатів". Зокрема, в січні 2024 року на цій сторінці були розміщені виступи Роберта Кеннеді, одного з кандидатів на пост президента США, який підтримує теорії змови, про те, що американські приватні військові компанії нібито вже беруть під контроль сільськогосподарські землі в Україні.
Офіційний акаунт у ПАР також поширював неправдиву інформацію. Зокрема, повідомлялося, що Володимир Зеленський нібито купив у короля Великої Британії Чарльза III маєток за 20 мільйонів фунтів стерлінгів. Цю інформацію спростували фактчекери з "Детектора медіа", а користувачі Twitter висміювали дезінформацію, поширену російським посольством у ПАР. Платформа X додала позначку про фейковість цієї новини на сторінці посольства, але не видалила сам пост з дезінформацією.
Медіакампанії та твіти посольств України в США та ПАР
У 2020-2021 роках на офіційному сайті українського посольства в США у X висвітлювали події, пов'язані з агресією Росії проти України, що почалася в 2014 році після анексії Криму. Дипломати українського зовнішньополітичного відомства закликали до впровадження більш жорстких санкцій проти Росії та акцентували увагу міжнародного співтовариства на злочинах, вчинених цією країною.
Зокрема, 4 вересня 2021 року, коли російські окупанти в Криму затримали Нарімана Джеляла, заступника голови кримськотатарського Меджлісу, а також щонайменше 45 інших кримських татар, українське посольство в Сполучених Штатах, окрім висловлення позиції України, також процитувало заяву Державного департаменту США. У цій заяві було вказано на необхідність термінового звільнення Джеляла та інших кримських татар, затриманих Росією. Відзначимо, що Джеляла було звільнено з російського полону лише 28 червня 2024 року.
У період 2020-2021 років заклики до покарання агресора та акцент на його злочинах в деяких випадках поступалися місцем інформації для українських громадян у Південноафриканській Республіці, що стосувалася пандемії COVID-19. Це також входило до обов’язків українських дипломатичних установ. Зокрема, у твітах йшлося про можливості повернення в Україну, а також надавалися контакти посольств і консульств України в ПАР та інших африканських країнах. Коли ситуація, спричинена пандемією коронавірусу, почала стабілізуватися, на сторінці українського посольства в ПАР стали активніше публікуватися пізнавальні матеріали, наприклад, про видатних українців і цікаві туристичні місця в Україні.
У грудні 2021 року, напередодні повномасштабного вторгнення Росії в Україну, на офіційній сторінці посольства України в США було зазначено, що країна не просить американців чи Сполучені Штати вести за неї військові дії, а лише потребує озброєння та військової техніки, щоб мати змогу ефективно стримувати агресію Росії. Ці заяви були підтримані публікаціями та коментарями тодішнього міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, а також посла України в США Оксани Маркарової.
Після початку повномасштабної агресії Росії проти України, українські посольства в Сполучених Штатах та Південноафриканській Республіці активно інформували громадськість про хід війни. У США формувався образ України як країни, яка успішно протистоїть агресору, але все ще потребує підтримки. Зокрема, між 28 лютого і 5 вересня 2022 року на офіційній сторінці посольства України в США було розміщено 62 схожі твіти, що містили інфографіку щодо втрат російських військ в Україні.
Оголошення про військові злочини, вчинені російськими силами, стало ще одним важливим аспектом на офіційній сторінці українського посольства в Сполучених Штатах. Ці повідомлення зазвичай супроводжуються відповідними гештегами. З моменту початку агресії 24 лютого 2022 року гештег "#StandWithUkraine" було використано щонайменше 72 рази, "#StandWithUkraine" — 41 раз, а "#StopRussianAggression" — 11 разів.
Завдяки діяльності посольства України в США, важливі події, пов'язані з повномасштабним вторгненням Росії, стали більш помітними для міжнародної спільноти. Наприклад, у травні 2022 року посольство акцентувало увагу на цивільних, які шукали порятунку на заводі "Азовсталь" в Маріуполі, що зазнавав атак російських військ. А напередодні, у квітні, посольство оприлюднило свідчення злочинів, вчинених російськими військовими під час окупації частин Київської, Чернігівської та Сумської областей.
У майбутньому сторінка посольства України в США продовжить виконувати роль важливого каналу для інформування про події в Україні, боротьби з російським інформаційним впливом та координації інформаційних кампаній. Зокрема, з початку 2023 року в акаунті посольства в соціальній мережі X почали з'являтися пости, що закликають до бойкоту російських спортсменів та заборони їх участі в Олімпійських іграх 2024 року в Парижі. У рамках цієї кампанії публікувалися матеріали, які демонстрували зруйновані українські спортивні об'єкти та надавали докази, що російські спортсмени не можуть вважатися "нейтральними". Ця інформаційна активність тривала аж до старту Олімпіади-2024.
У твітах українського посольства в ПАР за період 2022–2024 років активно висвітлювалося питання повномасштабної війни в Україні та засудження російської агресії. Зокрема, згадувалося про руйнування аграрного сектору, продовольства і логістики в Україні внаслідок дій Росії. Посольство підкреслювало, що, незважаючи на цю агресію, Україна продовжує постачати продовольство світові, в той час як Росія загрожує голодом мільйонам людей. Одна з ініціатив, про яку йшлося, — це "Зерно з України", мета якої полягає в полегшенні транспортування сільськогосподарської продукції з України та боротьбі з голодом у найбільш уразливих країнах Африки та Азії. Українське посольство в ПАР також зазначало, що в 32 африканських країнах покладаються на українське зерно. Крім того, у ряді публікацій дипломати пояснювали важливість України для глобальної продовольчої безпеки, наводячи посилання на сайт war.ukraine.ua.
Висновки можна сформулювати наступним чином:
Твіти посольств України та Росії у США й ПАР свідчать про відмінні підходи України й Росії до просування інтересів своїх держав і громадян. Посольства України займають більш реактивну позицію та використовують X для збільшення видимості порушень міжнародного права Росією. Тоді як автори публікацій посольств Росії у X формують паралельний до реальності інформаційний простір.
Російські дипломатичні представництва перетворили державні комунікації на інструмент пропаганди, відмовившись від традиційної дипломатичної мови на користь маніпулятивних наративів. Особливо це помітно у випадку посольства Росії у ПАР, де п'ята частина всіх публікацій містить гештег "#OTD", з яким подаються спотворені російською пропагандою факти історії. Для збільшення охоплення та кращого сприйняття міжнародною аудиторією "російської версії минулого" російські дипломати відмовляються від прийнятих у Росії та насаджуваних російською пропагандою у державах, які колись входили до Російської імперії чи так званого колишнього "соціалістичного табору" термінів. Зокрема, на сторінках посольств Росії вживають "World War II" (Друга світова війна) замість радянського "Great Patriotic War".
Технологічно російські представництва ефективно використовують особливості просування контенту на платформі X, про що свідчить значно більша кількість підписників і взаємодій із публікаціями. Посольство Росії у ПАР використовує проросійських експертів і блогерів для посилення своїх наративів, тоді як представництво у США більше фокусується на провокативній взаємодії з американськими офіційними особами.
Посольства України, працюючи з обмеженими ресурсами та меншим охопленням, фокусуються на специфічних інформаційних кампаніях. Серед їхніх пріоритетів — висвітлення воєнних злочинів Росії, запобігання участі російських спортсменів у міжнародних змаганнях та пояснення внеску України в глобальну продовольчу безпеку. Хоча така стратегія має менше широти, вона дозволяє більш ефективно донести українську позицію до визначених цільових груп.
Для посилення ефективності комунікації українським дипломатичним представництвам варто звернути особливу увагу на випадки російського привласнення історії інших народів, використовуючи це як аргумент проти російської риторики про антиколоніалізм. Також важливо розвивати системний підхід до використання можливостей платформи X, зокрема у частині хештегів і залучення міжнародних експертів, але зберігаючи при цьому фокус на фактичному висвітленні подій та протидії російській дезінформації.
Ключові рекомендації
Для більш результативної боротьби з російською дезінформацією:
Щоб українські дипломати могли більш продуктивно використовувати платформу X:
Щоб бути в курсі найважливіших публікацій Центру досліджень "Детектора медіа", підписуйтесь на нашу розсилку. Вона надходить до вас кожні два тижні.
