Кабінет Міністрів України та Міністерство юстиції: Ольга Зозуля представила українські ініціативи з впровадження міжнародних стандартів у галузі сімейного та спадкового права.

У Брюсселі, столиці Бельгії, триває двостороння зустріч між Україною та Європейським Союзом, присвячена аналізу українського законодавства на предмет його відповідності нормам права ЄС в рамках розділу 24 "Юстиція, свобода та безпека". Ольга Зозуля, начальник відділу міжнародної правової допомоги у цивільних справах Управління міжнародної правової допомоги Департаменту міжнародного співробітництва та представництва Міністерства юстиції України, поділилася інформацією про міжнародну судову співпрацю в галузі сімейного та спадкового права, а також про впровадження європейських норм у цій сфері.

Зокрема, вона презентувала ініціативи, спрямовані на посилення захисту прав дітей та покращення ефективності виконання судових рішень у міжнародних справах, що стосуються сімейних питань.

Ольга Зозуля повідомила, що законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення виконання Україною Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей" (р.н. 10176), поданий у жовтні 2023 року, нині перебуває на розгляді комітетів Верховної Ради України і його прийняття очікується у 2025 році. Законопроект спрямований на вдосконалення процедури виконання в Україні Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей. Нові законодавчі норми посилять захист прав дітей, які незаконно переміщені через кордон, і створять дієві механізми для їх повернення до держави постійного місця проживання.

Від початку масштабного воєнного конфлікту в Україні спостерігається дворазове збільшення кількості звернень, що ґрунтуються на Гаазькій конвенції про викрадення дітей. Це, переважно, стосується запитів на повернення дітей з інших країн до України та доступу до дітей, які перебувають за межами держави. Аналогічна тенденція спостерігається і в контексті Гаазької конвенції про стягнення аліментів 2007 року, де кількість запитів також зросла вдвічі, а запити на основі Конвенції про захист дітей зросли в десять разів. Серед основних проблем, з якими стикається Україна, є тривалі терміни розгляду судових справ, пов’язаних з Гаазькою конвенцією про викрадення дітей, а також низька ефективність виконання судових рішень щодо повернення дітей до їх постійного місця проживання. Крім того, виконання рішень на тимчасово окупованих територіях є неможливим. У відповідь на ці виклики розробляються нові законодавчі ініціативи, спрямовані на скорочення термінів розгляду таких справ в українських судах, розширення можливостей тимчасового влаштування дітей під час виконання судових рішень, щоб забезпечити їх перебування в менш травматичних умовах з урахуванням їхніх найкращих інтересів. Також планується запровадження спеціалізації суддів та уніфікація практики застосування Конвенції, що має на меті підвищення ефективності розгляду цих справ, - зазначила Ольга Зозуля.

Зокрема, у грудні 2024 року заплановано надати Кабінету Міністрів проект постанови, що міститиме пропозиції щодо внесення змін до порядку реалізації в Україні Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей. Основною метою цих змін є розширення використання медіаційних процедур у випадках, які регулюються даною Конвенцією.

У Верховній Раді України наразі розглядається законопроект (р.н. 10389), який було подано в січні 2024 року. Цей документ, зокрема, спрямований на забезпечення належного виконання судових рішень щодо встановлення графіків зустрічей з дитиною, а також на усунення бар'єрів у спілкуванні з нею.

В даний час ведеться робота над проектом Закону, що стосується приєднання до Гаазької конвенції 1970 року, яка регулює визнання розлучень та правовий статус окремого проживання подружжя. Заплановано, що цей законопроект буде подано до Верховної Ради України у 2025 році. Приєднання до зазначеної Конвенції сприятиме більш ефективному захисту прав українських громадян за межами країни та забезпечить міжнародне визнання судових рішень у сферах, що стосуються сімейного статусу.

"Отже, передбачається розробка всебічної законодавчої основи, що сприятиме більш ефективному впровадженню міжнародних стандартів у галузі сімейного права, а також допоможе в реалізації рішень, зменшуючи юридичні та організаційні перешкоди для співпраці з державами-членами Європейського Союзу", - зазначила Ольга Зозуля.