Хто сприяє Україні у збереженні транзитних потоків російського газу до Європи та які перспективи нас очікують?
У Києві не підтверджують, що процес обговорення питання щодо продовження постачання газу через територію України якимось чином просувається вперед. Навпаки, поінформовані джерела у владі кажуть, що він фактично припинився кілька місяців тому. Докладніше, - у матеріалі журналіста РБК-Україна Юрія Дощатова.
Українська сторона не отримувала жодних свідчень про позитивні зрушення у переговорах щодо постачання газу через територію України до Європи. Всі повідомлення на цю тему, що з'являються наразі, можуть мати на меті спонукати Київ якомога швидше ухвалити рішення про транзит газу до Європи після 2025 року.
Як повідомили РБК-Україна, кілька джерел, що мають відношення до консультацій з Азербайджаном та європейськими партнерами, підтвердили цю інформацію.
31 жовтня агентство Bloomberg, посилаючись на поінформовані джерела, повідомило про можливе укладення контрактів між європейськими покупцями газу в Словаччині та Угорщині з Азербайджаном в найближчому майбутньому.
Згідно з комерційною угодою, державна енергетична компанія Азербайджану Socar буде постачати газ до Суджі, що є газовимірювальною станцією на кордоні Росії та України. Після цього угорська компанія MVM Zrt та словацька Slovensky Plynarensky Priemysel AS візьмуть на себе відповідальність за організацію його подальших поставок до Європи, як повідомляє агентство.
Отже, через територію України буде здійснюватися постачання газу, який юридично вже не буде вважатися азербайджанським, а стане угорським та словацьким. Очікується, що обсяги транзиту можуть становити від 12 до 14 мільярдів кубометрів щорічно.
Але Азербайджан не може самостійно забезпечити такий обсяг газу - йому доведеться доповнювати потік, найімовірніше, російським газом. "Всі розуміють, що Азербайджан не має вільних 12-14 млрд кубометрів газу. Весь їхній експорт до ЄС зараз становить 13 млрд (через Туреччину - ред.). Тобто це буде той самий російський газ, але замаскований за документами під азербайджанський", - заявив колишній голова Оператора ГТС Сергій Макогон.
Розмовляючи з представниками РБК-Україна, вони зазначили, що інформація про ймовірність укладення контрактів на транзит газу через територію України виглядає більше як спроба представити бажане як реальність. Один з учасників бесіди висловився: "Це наразі нагадує більше чутки, ніж факти".
Інше джерело назвало інформацію свідомим "вкиданням", щоб зайвий раз привернути увагу до теми і якось активізувати її обговорення. Адже укладання контрактів на закупівлю газу до розуміння шляхів та умов його транспортування щонайменше нерозумно. А Україна поки не дала жодних умов, але навіть згоди на це.
Спростувала повідомлення про намір підписати контракт на транзит азербайджанського газу через Україну та держкомпанію Словаччини SPP. "Ми регулярно обговорюємо цю тему з нашими партнерами, але інформація про майбутнє укладання контракту на постачання газу за участю SPP не відповідає дійсності", - зазначили в компанії.
Словаччина, як покупець, та Росія, як продавець, мають важливий інтерес у продовженні постачання газу через територію України. Окрім Словаччини, Угорщина та Австрія можуть також проявляти потенційний інтерес до цього транзиту. Обсяг можливого газового транзиту може досягати 14 млрд кубометрів, що свідчить про зацікавленість інших країн, окрім Словаччини. Проте, згідно з різними оцінками, Словаччині необхідно лише 2-4 млрд кубометрів газу на рік.
На сьогодні немає офіційного підтвердження того, що Угорщина має намір отримувати газ через українську територію. Як зазначив прем'єр-міністр Петер Сійярто, в 2024 році Угорщина планує закупити 6,7 млрд кубометрів газу з Росії за конкурентоспроможною ціною і повністю задоволена угодою, укладеною в 2021 році. Постачання цього газу здійснюється в обхід України. Однак, якщо виникне можливість купувати газ через Україну, Будапешт, ймовірно, не відмовиться від такої пропозиції.
Згідно з думкою експертів, з якими спілкувалося РБК-Україна, серед можливих споживачів російського газу, що продається під азербайджанським брендом, може опинитися і Німеччина. Раніше ця країна отримувала газ з Росії через українську територію та за допомогою Північного потоку.
Українська сторона на сьогоднішній день не відкинула потенційної можливості постачання газу через свою територію, але виставила умови, про які РБК-Україна докладно писала у жовтні.
Компанія "Нафтогаз" виступила з ініціативою до Словаччини та Азербайджану про перехід від традиційного транзиту до реекспорту. Ця концепція передбачає, що європейські підприємства купують газ у Азербайджану, зберігаючи його в українських підземних сховищах, а потім продають на ринку Європи. Однак, щоб реалізувати цю схему, компанії-покупці повинні знайти спосіб узгодити питання безпеки постачань з Російською Федерацією через українську територію.
Згідно з інформацією, наданою РБК-Україна, ця пропозиція не викликала жодного інтересу серед зацікавлених сторін. Володимир Омельченко, директор енергетичних програм "Центру Разумкова", посилаючись на свої джерела, які мають відношення до уряду Словаччини, повідомляє, що інтерес Братислави та Баку до постачання газу через територію України практично зник. Це пов'язано з тим, що ці країни не бажають брати на себе ризики, пов'язані з транспортуванням газу через зону конфлікту. "Зараз ці ризики несе Україна разом із "Газпромом". Однак, якщо газ купуватиметься на східному кордоні України, ризики ляжуть на плечі самих покупців", - зазначив він в інтерв'ю РБК-Україна. В такій ситуації вартість страховки транзиту істотно зросте.
"За моїми даними, наразі немає новин щодо постачання газу. Навпаки, питання продовження транзиту стало ще більш складним через підвищені ризики безпеки. Азербайджан виявив байдужість до цієї теми і не піднімав її вже щонайменше три місяці. Також не спостерігається активності і зі сторони Словаччини, де вважають, що це їм невигідно через можливі ризики для їхньої компанії", - зазначив Омельченко.
Згідно з його даними, в Європейському Союзі активно розглядають можливості для диверсифікації газових постачань через зріджений природний газ (LNG), і це питання є для них вкрай важливим.
Запуск поставок газу з Азербайджану, незалежно від джерела його походження, ускладнює останнє рішення Європарламенту стосовно цієї країни. 10 жовтня депутати Європейського парламенту в своїй резолюції висловили засудження щодо ситуації з правами людини в Азербайджані та закликали ЄС зменшити газову залежність від Баку.
"У зв'язку з триваючими порушеннями прав людини в Азербайджані та занепокоєнням щодо можливості, що збільшення імпорту газу з цієї країни в ЄС може призвести до імпорту російського газу через Баку, депутати Європейського парламенту виступають за зменшення залежності ЄС від азербайджанського газу", - зазначили в Європарламенті.
Продовження постачання газу через Україну може спонукати Німеччину підняти питання про відновлення експлуатації "Північного потоку - 2", вважає Макогон. "Чи не бачите ви ризиків, що незабаром газ з Азербайджану може почати надходити через "Північний потік - 2"? Одна з ниток здатна транспортувати 27,5 млрд кубометрів. Чому, якщо це можливо для словацької сторони, то німцям це не дозволено?" - зазначив колишній голова ОГТСУ.
Зараз "Північний потік - 2" знаходиться під санкціями США з 2020 року ( закон NDAA 2020 ), але термін їхньої дії закінчується наприкінці 2024 року і поки його не продовжено.
Окрім цього, трейдери також можуть впливати на очікування угод щодо продовження постачання газу. Коли з'явилася інформація про можливе підписання газових контрактів з Азербайджаном, ціна на газ на ринку миттєво знизилася на 7%. Це створило можливості для вигідної торгівлі для тих, хто скористався цими коливаннями цін.
Скріншот TTF
Не можна виключати, що інформація про досягнення успіхів в обговоренні питання постачання газу до ЄС періодично з'являтиметься до кінця року, коли закінчується транзитний контракт. Але мало ймовірності, що постачання триватимуть в 2025 році, тим більше за стандартним транзитним контрактом.
Певно, що у разі досягнення угоди, є ймовірність використання механізму викупу транзитних потужностей України європейськими компаніями. У такому випадку Україна матиме можливість в будь-який момент відмовитися від надання транспортних послуг, зупинивши подачу своїх ГТС на тендер.
