Богданов: Затягуючи з підтримкою України, Захід ускладнює власні проблеми | Еспресо

"У перемоги багато батьків, поразка -- завжди сирота", або трохи про відповідальність України та партнерів

Зараз активно обговорюється, хто ж несе більше відповідальності за ситуацію. "Злочинна влада", проблеми суспільства, ненадійні партнери – це лише деякі з можливих винуватців. Звісно, ця дискусія часто підкріплюється політичними поглядами тих, хто бере в ній участь. Але час для пошуку крайніх винних дійсно вдалий: ворог продовжує наступати, а в колах наших партнерів домінує тема переговорів (і не лише у Трампа, насправді). Серед багатьох українців панують настрої, що ми або "ось-ось зазнаємо поразки", або потрібно шукати компроміс.

Просто нагадаю: коли Україна відбила спробу захопити Київ, а особливо після Харкова і Херсона західні військові та політики радо хвалилися, що це "ми їх всьому навчили". А потім -- якщо вірити Вудворту -- легко піддалися на ядерний шантаж Путіна. Зараз же, коли ми вимушені розмінювати російські втрати та час на території -- можна пошукати проблему в Україні та українцях. Звісно, українці не залишаються у боргу. Особливо влада, для якої це політично природно.

Владу, безумовно, можна піддати критиці. Існує чимало помилок, як у кадрових рішеннях, так і в управлінських підходах, а також багато прорахунків, які стали очевидними лише згодом.

І себе є за що штурхнути, і суспільство, і державу. Бо зараз ми живемо з тими інституціями, тим суспільством і тією державою, яку набудували за 30 років. І радикально її змінити під час війни неможливо.

Ознайомтеся також: Коливання песимізму та антипозиції до Заходу — другий виклик, що постає перед Україною після конфлікту з Росією.

І так, без наших партнерів і їх грошей нам би настала кабзда. Але в багатьох питаннях і постачання зброї, і надання дозволів на її використання, і на обмеження щодо Росії і ЄС, і США діють боягузливо або відверто лицемірно. Це факт.

А ті, хто повторює відверто ідіотську формулу "треба почати з себе, і допомога прийде", здається, реально переслухали тренінгів особистісного зростання. Жодна навіть велика імперія не вивезла світову війну без зовнішнього ресурсу, особливо коли війна йшла на її території. Ані Франція, ані Британія, ані СРСР, ані США, які вийшли з Другої Світової в боргах.

Навіть сьогодні можна спостерігати приклади країн, які реалізують свій потенціал з набагато більшою рішучістю та послідовністю, ніж так звані "великі гравці". Це стосується країн Скандинавії, які виділяють значно більше коштів відносно свого ВВП, ніж США чи інші великі європейські держави. Вони не намагаються "повісити" на Україну тягар провини жертви агресії, а чинять інакше.

Нинішні виклики для України та повільний темп міжнародної підтримки не знищать нас як націю. Ми отримуємо допомогу, співпрацюємо з бельгійськими та німецькими партнерами у будівництві нових заводів, а також займаємося виробництвом зброї. Тому ми впораємося!

Але ця специфічна політика розтягує і масштабує виклики. На які нашим партнерам доведеться відповідати. Я сам багато разів пояснював мотиви їх обережності, але це не змінює результату. Відгребуть проблеми вони навіть не через Україну, а по сукупності.

Читайте також: Росіяни готові зруйнувати власну країну, аби зруйнувати Україну

Ось так, не знищивши "Вагнер" в Україні та не вивівши Росію з Сахелю, ми отримали нову війну в Судані. Її наслідки для Європи та США можуть виявитися ще серйознішими. На сьогоднішній день вже 13 мільйонів людей стали біженцями (порівняно з 10 мільйонами в серпні), з яких 500 тисяч знайшли притулок у ЄС, а 25 мільйонів перебувають на межі голоду. Конфлікти можуть спалахнути і в інших регіонах, адже великий Судан почне експортувати радикалізм та нестабільність, викликаючи нові кризи в Африці. Це, у свою чергу, призведе до посилення як економічних, так і міграційних викликів.

Те, що Путіна не вдалося швидко усунути, може призвести до найгіршого сценарію, який викликає занепокоєння у наших міжнародних партнерів. Мова йде про можливий хаос і колапс під час зміни влади. Путін активно працює над тим, щоб перетворити свою країну на територію, переповнену ненавистю та націоналізмом, що врешті-решт може призвести до вибуху. Хаос у Росії створює серйозні виклики для всього світу. І питання, хто нестиме відповідальність за це, залишається відкритим. Чи тільки самі росіяни?

А чому? Тому що свого часу не дали Україні зброю і дозволи відносно швидко виграти війну. І вже якщо в умовне завтра війна завершиться, точку неповернення режим Путіна, скоріше за все, вже пройшов. Як свого часу СРСР, який рухнув вже після завершення Афганської війни. І буде як завжди. Чого боялися, те й отримали.

І в цьому випадку не вдасться виділити конкретні прізвища "винуватців". Це наслідки системних проблем у політиці. Їх необхідно буде вирішити, коли закінчиться цей етап війни та конфліктів.

Джерело

Про автора. Юрій Богданов, публіцист, спеціаліст зі стратегічних комунікацій у сфері бізнесу, державного управління та політики

Редакція не завжди погоджується з поглядами, які висловлюють автори блогів.